Музей „Канів від давнини до сучасності" (на правах науково-дослідного відділу)

hist1Канівський історичний музей був створений у січні 199І року на підставі рішення Черкаського облвиконкому №167 від 30.08.1990 року як філіал Черкаського обласного краєзнавчого музею. 1998 року музей увійшов до складу міського музейного об'єднання. Рішенням виконавчого комітету Канівської міської ради №447 від 26.12.2002 року міське музейне об'єднання було ліквідоване як юридична особа з 15.03.2003 року і Канівський Історичний музей був підпорядкований відділу культури Канівського міськвиконкому. З травня 2008 року музей увійшов до складу Шевченківського національного заповідника на правах відділу.

Про організацію в Каневі історичного музею мова йшла задовго до 1991 року. 11 жовтня 1963 року виконком Канівської міської Ради депутатів трудящих вирішив організувати в Каневі на базі Успенського собору, пам'ятки архітектури XII ст., історико-краєзнавчий музей. Для організації роботи музею навіть була створена Рада, до складу якої увійшли відомі Канівські краєзнавці Коваленко Василь Олександрович та Сорокопуд Іван Іванович. Новоствореній раді було доручено оглянути приміщення майбутнього музею і подати свої пропозиції щодо його обладнання виконкому міської Ради в стислий термін - до 20 жовтня 1963 року, а також виготовити ескіз-план історико-краєзнавчого музею. Про те, що музей hist2все-таки було створено свідчить ще один документ. У розпорядженні виконавчого комітету обласної Ради депутатів трудящих від ЗО грудня 1963 року зазначається: "З метою збереження бувшого Успенського собору в м. Каневі, в якому організований історико-краєзнавчий музей, передати його з балансу обласного відділу комунального господарства на баланс обласного управління культури після капремонту". 

Восени 1965 року в селі Межиріч Канівського району було знайдено залишки пізньопалеолітичної стоянки мисливців на мамонтів. Тож на місце цікавої знахідки виїжджав завідувач фондами Канівського історико-краєзнавчого музею А.Ю.Габрук. Отже, музей діяв. Поки ремонтувався Успенський собор, проводилась кропітка робота щодо формування музейних фондів. В той час місцеві історики та краєзнавці, а також місцева влада розуміли важливість створення в Каневі такого закладу, який би займався вивченням історії рідного краю, де збиралися, зберігалися та експонуються матеріали, що походять виключно з Канівщини, мають історичну цінність місцевого значення. Оскільки Канівські гори і кручі були ареною багатьох історичних подій. Тут з прадавніх часів проживали люди, складаючи глибокі традиції, творячи високі зразки культури. Канівська земля подарувала світові безліч славних імен. Тут народилися і зростали козацький ватажок Самійло Кішка, герой громадянської війни 1812 року Дмитро Неверовський, літературні і громадські діячі брати Варави (В.Стеблик та О.Кобець), поет Григорій Донець, актриса Ольга Кусенко. А ще Канівська земля пов'язана з ім'ям великого Кобзаря Тараса Шевченка.

Але на початку 70-х ситуація змінилася. Навесні 1972 року в Успенському соборі було засновано Канівський музей народно-декоративного мистецтва. Куди подівся історико-краєзнавчий музей та його фонди не відомо. Тож лише на початку 90-х історичний музей у Каневі народився знову.

hist3Музей створювався у важкий час, коли на тлі занепаду економіки, бідували і закривались заклади культури. Але новий музей створювався завдяки самовідданій праці його колективу. Саме тоді розпочався збір пам'яток матеріальної культури населення, яке проживало на території сучасного Канева та району в різні періоди історії України. Вперше музей прийняв відвідувачів 9 березня 1991 року. Цього дня відбулось відкриття постійно-діючої виставки "Дивосвіт трипілля". Ось один із записів у книзі вражень: "9 березня. Щасливий день! День, коли прийшов у життя великий син українського народу Тарас Шевченко. А року 1991-го цього дня - йому ось такий щедрий подарунок - відкриття відділу історичного музею в Каневі.

Перші відвідувачі - в захопленні. Інакше бути і не може. Початок - це завжди радісно. Це пробуджується наша свідомість, національна гордість, це прилучення до витоків духовності. У нас досі це спало. Тепер - прокинулося... Спасибі вам, ентузіасти!". І нижче підпис: Л.Кучеренко.

У травні 2003 року до Шевченківських свят в історичному музеї було відкрито нову постійно-діючу експозицію, яка знайомить з історією Канівщини від палеоліту до Давньоруської держави. У вересні цього ж року до 925-ї річниці з дня заснування Канева в музеї було змонтовано постійну виставку "Старожитності Канівщини", на якій представлено побутові речі, фото, документи, етнографічний матеріал XIX - початку XX століть.

Основними видами діяльності музею є:hist4 

  • науково-дослідна робота - збір та систематизація матеріалів на теми "Голодомор 1932-1933 років на Канівщині", "Наші славні земляки"; публікації в місцевій пресі з питань краєзнавства;
  • виставкова робота - організація виставок, присвячених визначним датам в історії Канівщини, колекцій краєзнавців, художніх виробів місцевих майстрів;
  • науково-освітня робота - екскурсії по експозиції музею та уроки-екскурсії по виставках, присвячених визначним датам в історії Канівщини;
  • фондова робота - збереження фондових матеріалів та поповнення фондів музею новими надходженнями місцевого значення;
  • наукові розвідки - пошук та опитування свідків голодомору 1932-1933 років на Канівщині; збір свідчень про Велику Вітчизняну війну 1941-1945 років; збір місцевого фольклору та етнографії.

Сьогодні у фондах Канівського історичного музею зберігаються понад 7 тис. експонатів. В основному, це матеріали розкопок, що проводилися на території Канівщини в різні роки. У фондах музею зберігається величезна колекція керамічних виробів, починаючи з нового кам'яного віку (VI - IV тис. до н.е.) і закінчуючи гончарним посудом XX століття, серед яких - унікальна колекція клейм на hist5денцях гончарного посуду періоду Давньоруської держави та колекція столового і кухонного посуду трипільської культури (ІУ-ІП тис. до н.е.); крем'яні та кістяні знаряддя праці періоду палеоліту, трипільської культури, бронзового віку; залізні та бронзові вироби скіфського часу та Давньоруської держави, бронзові, мідні, срібні та скляні прикраси різних епох тощо. На особливу увагу заслуговують срібні та бронзова фібули-застібки зарубинецької культури (II ст. до н.е. - І ст. н.е.). Також у фондах музею зберігаються документи Канівської міської управи, квитанції, посвідчення, свідоцтва, грамоти, атестати, фото тощо та предмети побуту мешканців Канева і району XIX - середини XX століть. Унікальною є картина Г.П.Варави (псевдонім - В.Стеблик), уродженця Канева, письменника, художника, громадсько-політичного діяча, "Вигляд з гори Московки на Дніпрову гору. 1915 рік".

Канівський історичний музей організовує тематичні виставки, на яких використовуються фондові матеріали, а також приватні колекції мешканців Канівщини тощо. Такі виставки монтуються як у приміщенні музею, так і за його межами. Щорічно, починаючи з 2003 року, до дня пам'яті жертв голодомору і політичних репресій в приміщенні музею організовується виставка фондових матеріалів "Забуттю не підлягає", яка знайомить відвідувачів з найтрагічнішою сторінкою в історії нашої держави - голодомор 1932-1933 років.

Share |

Оцінка користувачів

Оцінити статтю


При використанні матеріалів сайту, наявність гіперпосилання обов`язкова