Музей „Літературна Канівщина" (на правах науково-дослідного відділу)

g-2

Виставка до 70-річчя поета і режисера І. Боня

g-19

Приміщення музею "Літературни Канівщина"

g-3

Виставка 'Літературна Канівщина'

g-4

Виставка, присвячена 90-річчю поетеси К. Піки

g-5

Виставка, присвячена поету В. Затуливітру

g-6

Відкриття виставки І. Бойко

g-7

Відкриття виставки сестер Сорокіних

g-8.

Відкриття виставки студентських робіт

g-9

Заслуженому працівника культури

України та Польщі В. Березі - 75 років

g-12

Майстер-клас з орігамі

g-14

Презентація виставки, присвяченої поету Г. Донцю

Н.-д. відділ (музей) «Літературна Канівщина» Шевченківського національного заповідника розпочав свою діяльність 1 травня 2008 року на базі Бібліотеки-музею А.П. Гайдара. Згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.02.2008 року № 343-р «Про передачу цілісних майнових комплексів Канівського історичного музею, Канівського музею народного декоративного мистецтва  та Бібліотеки-музею А.П. Гайдара в м. Каневі у державну власність» Бібліотека-музей А.П. Гайдара ввійшла до складу Шевченківського національного заповідника на правах науково-дослідного відділу «Літературна Канівщина» та відділу бібліотеки.

Нова концепція роботи відділу поставила перед науковими співробітниками завдання докорінно перебудувати роботу гайдарівського музею і якнайширше використати його потенціал у патріотичному вихованні дітей та молоді в дусі національної свідомості. Перетворити музей в центр історичної пам’яті українського народу на базі створення сучасної туристичної інфраструктури яка б допомагала у вихованні майбутніх патріотів України, всебічно розвинутих культурних особистостей. Оскільки музей літературний, то він і має висвітлювати окрему сторінку історії Канівщини, а саме – літературну.

З Каневом пов’язано багато подій вітчизняної історії, життя і діяльність цілої плеяди талановитих письменників. На канівській землі  народилися такі велетні слова як продовжувач філософії кардіоцентризму Григорія Сковороди, філософ, педагог Памфіл Юркевич, письменник Іван Нечуй-Левицький, письменник, громадський діяч Олексій Андрієвський, прозаїк, літературознавець, перекладач Костянтин Арабажин, вчений-літературознавець,  перекладач Іван Шаровольський.  Тут черпали наснагу вчений – енциклопедист Михайло Максимович, поет Петро Бутурлін.

У Каневі поховано поета, художника Тараса Шевченка, могила якого стала місцем натхнення і сповіді для мільйонів наших співвітчизників. Хранителі Тарасової гори збагатили сучасне літературознавство новими дослідженнями життєвого та творчого шляху геніального сина українського народу.

Сьогодні ми маємо можливість вільно знайомитися з творами письменників, наших земляків, імена яких в умовах радянської держави на довгі роки були викреслені з історії української літератури – Олекси та Григорія Вараввів, Якима Єрмолаєва (Самотнього),  Наталі Лівицької-Холодної.

На Канівщині в роки Другої світової війни воювали письменники: Юрій Збанацький, Олесь Гончар, Данило Бакуменко, Аркадій Гайдар, Петро Вершигора, Борис Котов, Віктор Кондратенко, Ригор Няхай.

 Глибокої шани і визнання здобули наші земляки-письменники, розквіт творчості яких прийшовся на післявоєнний період – Семен Скляренко, Валентин Лагода, Григорій Донець, Віктор Лагоза, Петро Красюк, Галина Гриненко, Євген Попович, Дмитро Чередниченко, Світлана Жолоб та ін.

У 60-х роках ХХ ст. талановиті канівські поети об’єдналися в літературну студію «Зорянка», яка працює і нині. У Каневі видається часопис «Склянка часу», який об’єднав навколо себе талановитих митців не тільки Канівщини, а й України та інших зарубіжних країн, працюють видавництва «Родень», Канівська Прес-Група, видається ряд періодичних видань.

Усе це, донині невідоме широкому загалу, буде представлено шляхом побудови нової музейної експозиції «Літературна Канівщина».

Співробітники музею проводять пошукову роботу з метою збору музейних предметів, налагоджують зв’язки з літераторами та їх родинами. Фонди відділу поповнилися колекцією канівського краєзнавця І.Сорокопуда. На основі цієї колекції організовано постійно діючу виставку «Літературна Канівщина».

Фондове зібрання відділу постійно поповнюється новими, цікавими надходженнями: книгами, фотографіями, рукописами, особистими речами літераторів.

Дарують музею експонати як самі письменники, так і їхні родичі, друзі, знайомі. Значну кількість цікавих матеріалів подарували музею поет П. Симоненко, поетеса, прозаїк Н. Замулко-Дюбуше, родичі  поетів Г. Донця, Г. Гриненко, С. Жолоб, О. Софієнка, І. Боня, П. Красюка, М. Іщенка. Дарують свої книги і наші сучасники, канівські поети та прозаїки М. Шамрай, К. Пасічна, В. Носенко, Т.Яковенко, Г.Кулик, Л. Кучеренко, Ф. Руденко, Н. Дмитренко, Л. Коваленко, О. Апальков, Б. Бруслиновський, В. Шквиря та ін.

Останній четвер кожного місяця у відділі проводить засідання літстудія «Зорянка».

Літстудійці беруть активну участь у  заходах, які проводять співробітники музею. У відділі організовуються тематичні виставки, проходять  вечори та  зустрічі з творчими людьми, для школярів проводяться майстер-класи з орігамі, петриківського розпису. Науковці читають лекції, присвячені літературному життю рідного краю, беруть участь у Всеукраїнських та регіональних наукових конференціях, публікують статті на сторінках центральних та місцевих періодичних видань.

Розроблена концепція та тематична структура експозиції «Літературна Канівщина». Нова експозиція знайомитиме відвідувачів із найвизначнішими представниками літературного життя Канівщини  їх найкращими творами, починаючи з доби Київської Русі і до сьогодення, формуватиме  із молодої людини високоосвічену, моральну, вільну, демократичну особистість через освоєння культурної спадщини рідного краю.

Розпочато підготовку до побудови нової експозиції «Літературна Канівщина». Особлива складність побудови нової експозиції полягає в необхідності об’єднання матеріалів про письменників різних часів та епох, різних світоглядів в одному експозиційному просторі.

Тому, на наш погляд, нова експозиція має розкрити  літературну спадщину рідного краю не будучи зачепленою за будь-яку ідеологію, а амбівалентно (з різних боків), знайшовши рівновагу між реаліями життя і літературним процесом. Показати письменників як представників тієї епохи, в яку вони жили, їхні найбільш популярні твори.

Завдання експозиції «Літературна Канівщина» – підвести відвідувачів до вивчення творчості письменників-краян, поглибити їхні знання, спонукати до відкриттів у музеї, справити естетичне і емоційне враження, а також пробудити інтерес до книги, що є на сьогодні надзвичайно актуальним.

Експозиція «Літературна Канівщина» буде розміщена на другому поверсі.

Share |

Оцінка користувачів

Оцінити статтю


При використанні матеріалів сайту, наявність гіперпосилання обов`язкова