Повернення Шевченка в Україну: традиції Тарасової гори

 

n397-2 n397-1

n397-3

 

 

n397-4

«УРОЧИСТО, ЗВОРУШЛИВО!»

Переважно такими були враження, розміщені в соціальних мережах учасників церемоній нагородження переможців VIІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської і студентської молоді імені Тараса Шевченка та переможців Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості в галузях «Література», «Історія України і державотворення», «Образотворче мистецтво», «Декоративно-прикладне  мистецтво», що традиційно відбулися на Тарасовій горі, в музеї Тараса Шевченка, 20 травня 2017 року. Пам’ятним і хвилюючим для переможців стало перебування в знаковому для України місці. Велично прозвучали могутні акорди гімну України та пісні на слова Тараса Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий» у виконанні юних талантів Канівського коледжу культури і мистецтв.

Урочистості проходили за участі численних почесних гостей, зокрема, заступника Міністра освіти і науки України Павла Хобзея, заступника Міністра культури України Юрія Рибачука, в. о. директора Інституту модернізації змісту освіти Володимира Ткаченка, заступника голови Черкаської ОДА Ярослава Березаня, проректора із наукової роботи Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Остапа Ковальчука.

Відзнаки переможцям VII Міжнародного мовно-літературного конкурсу вручили державний секретар Міністерства освіти і науки Павло  Полянський та перший заступник голови Черкаської ОДА Віталій Коваль. Очільник журі Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської і студентської молоді імені Тараса Шевченка Дмитро Дроздовський наголосив, що найвище визнання здобули саме ті роботи, де молоді шевченкознавці демонстрували власне відчуття слова Шевченка, пропущеного через своє серце та життя. 

Тамара ФІЛІПОВИЧ

n397-5 n397-6

 


 

n397-9 n397-7

n397-10

 

 

n397-11

 НАГОРОДА ВІРИ РІЧ В ЕКСПОЗИЦІЇ МУЗЕЮ

Професор Алан Флаверс, офіційний представник англійської перекладачки й поетеси Віри Річ, яка відкрила світу силу Шевченкового слова, та держсекретар МОН України Павло Полянський за дорученням Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич передали музею Тараса Шевченка дублікат ордена княгині Ольги ІІІ ступеня, – таку нагороду англійка отримала в Україні в 2006 році. Тепер ця висока відзнака її таланту і подвижницького чину знаходиться поруч із паспортом та примірниками перекладів Віри Річ, чий прах, за її ж заповітом, з 2011 року також покоїться неподалік Шевченкової могили – на «козацькому» цвинтарі Монастирок.

Біля куточка музейної експозиції слово мали Дмитро Дроздовський, гості з Великої Британії: професор Алан Флаверс, який подарував музею також диплом Міжнародної літературної премії імені Івана Франка 1997 року, присудженої Вірі Річ за переклади англійською мовою українських письменників-класиків та сучасних майстрів слова; Гіларі Ширс, редактор журналу «Manifold», письменниця, перекладачка, яка прочитала оригінальний вірш Віри Річ «Бандурист» англійською мовою; подружжя Вільсонів (Джейн – племінниця Віри Річ) передали фото своєї знаменитої родички, зроблені під час вручення їй ордена княгині Ольги в 2006 році. Всі вони із вдячністю і захопленням прослухали Шевченкові поезії англійською у перекладі Віри Річ: «Заповіт» продекламувала Катерина Приходько, «Мені тринадцятий минало» – Валерія Алєксіна, учениці 7-Б та 4-Б класів Канівської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 6 з поглибленим вивченням іноземної мови.

Після урочистостей на Тарасовій горі делегація з Великої Британії, Павло Полянський, Дмитро Дроздовський, працівники Шевченківського національного заповідника вшанували пам'ять Віри Річ на цвинтарі Монастирок.

Лариса МИКОЛЕНКО
n397-12 n397-28

 


 

n397-14 n397-13

n397-15

 

n397-16

 

n397-17

 

n397-18

ДО ТАРАСА З ЙОГО СЛОВОМ

22 травня, після панахиди в Успенському соборі з нагоди 156-ї річниці з дня смерті Тараса Шевченка, його  навічного повернення в рідну землю, шанувальники Кобзаря урочистою ходою прибули до могили українського пророка. Цього дня гора Тарасова була позначена вишиванками і камуфляжною формою бійців АТО, цвітінням прапорів та квітів, звучанням різних мов – не лише української, а й німецької, іспанської, польської, англійської, в’єтнамської... Прибули письменники, поети, художники, митці, науковці, народні депутати, видатні державні та громадські діячі Віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко, Павло Мовчан, Іван Заєць, Георгій Філіпчук та ін., журналісти, активісти громадських організацій – люди, які представляли не лише різні куточки України, а й зарубіжжя.

Адже, як підкреслив на мітингу В’ячеслав Кириленко, «найбільший геній, якого народила українська земля, завжди був для українців захисником і оберегом».

Свого часу Україна пробудилася в Шевченкові, – зазначив голова Черкаської облдержадміністрації Юрій Ткаченко. – Сьогодні він повинен пробудитися в кожному з нас. Нині ми відзначаємо століття початку Української революції 1917–1920 років. І саме заповіт Кобзаря підняв тоді національно-визвольну хвилю. Ми отримали урок про надважливість єдності. Зараз це якнайкраще розуміють наші бійці, які борються за Україну на Сході. Саме Тарасове слово на їхніх прапорах, у бліндажах, у листах, які бійцям пишуть дітлахи з усієї України. Його слово в їхніх серцях. Як і щоразу, коли Україна в небезпеці, ми повинні пам’ятати пророчі вірші Великого Кобзаря! І маємо вірити, що «на оновленій землі врага не буде, супостата».

Хвилюючими були слова інших промовців, зокрема, Шевченкові слова звучали у виступі АТОвця-кіборга з позивним «Богема» (артиста за фахом) Андрія Шаранського, який процитував рядки «Розритої могили».

У день перепоховання Кобзаря на рідній українській землі пройшла ходою від Успенського собору делегація Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, представників козацької сотні імені Богдана Хмельницького.

До Тараса прийшли учасники творчого конкурсу третього Всеукраїнського фестивалю телевізійних і радіопрограм  «Кобзар єднає Україну», який відбувся на базі Черкаської філії Національної телекомпанії України і став творчим оглядом радіо- і телевізійних робіт журналістів зі всіх регіонів України, лідер Громадського руху «Рідна країна» Микола Томенко та багато інших почесних гостей з усієї України та з-за кордону – Грузії, Білорусі, Іспанії.

Учасники урочистої прощі поклали квіти до Кобзаревої могили, помилувалися прекрасною українською природою, послухали твори Шевченка у виконанні мистецьких колективів, оглянули виставку народних майстрів, експозиції музеїв, виставку живописних робіт заслуженого художника України Анатолія Марчука – Всеукраїнський мистецький проект «Земля із небом гомонить».

Гостями урочистостей стали й переможці конкурсу «Іду з дитинства до Тараса» з Чернігівщини. Цей учнівський конкурс, започаткований у Луганській області, вже кілька років шириться Україною.

Мар’ян ПІНЯК

n397-19

n397-20

 


n397-30 n397-29

n397-31

 

 

n397-32

 

 

n397-33

 «…ЙТИМЕМО ЦИМ ШЛЯХОМ, СКІЛЬКИ ЖИТИМЕМО»

У цьому запевнив житель Канева Дмитро Мочернюк – учасник походу історичним «Останнім шляхом Кобзаря», що пролягає територією міста та Канівського природного заповідника, яким 22 травня 1861 р. везли Шевченкову домовину на Чернечу гору. Він, його дружина Наталія Руденко, їхні діти, вже багато років беруть участь у таких походах.  

Як і щороку, від Успенського собору канівськими горами до могили поета пройшли працівники Шевченківського національного та Канівського природного заповідників, вихованці та педагоги Канівської гімназії імені Івана Франка, серед гостей міста –учасник історичного походу з 1991 року, лікар за фахом Богдан Біляк зі Львова. Всі вони отримали Подяки від генерального директора заповідника Мар’яна Піняка, благословіння священика УПЦ КП о. Сергія (Нікітіна).

20 червня 1861 року Григорій Честахівський у листі до Федора Черненка в Петербург писав: «Везли батька України добрих верстов з вісім або і усіх десять, бо треба було далеко кругом об’їжджать лісом, бо такі гори усе, що з великим трудом зійдеш піхтурою, а їхать нема і в помині... Котрі дівчата  не мали де притулитися до Кобзаревого воза, напали на ліс і давай ломать віти, устилать дорогу, поперед усієї процесії несли портрет Кобзарів, і весь люд до малої дитини бачили, який він був живим». Із портретом Тараса Шевченка прийшли до могили Кобзаря й учасники нинішнього походу. Їх привітали родичі Тараса Шевченка, які також прибули в цей день до Шевченківського меморіалу, зокрема, Микола Лисенко з батьківщини поета, Катерина Кулик із села Софіївки Черкаської області.

Шевченкову домовину з червоною китайкою зображено на картині Олександра Мельника «Шлях у вічність» (2013 р.), що нині привертає увагу відвідувачів музею Тараса Шевченка в Каневі. Окрасою експозиції музею є меморіальні речі з цієї знакової для України події: це червона китайка – «заслуга козацька», якою було вкрито домовину Кобзаря, віньєтка з труни, кільце від воза, шматочок парчової стрічки, жалобні хустки учасниць перепоховання, траурний рушник «чорна лілея».  

Вперше похід-реквієм «Останнім шляхом Кобзаря» в 1991 р. організували очільники Українського братства шанувальників Тараса Шевченка при Українському Фонді культури. Тоді його учасники повторили маршрут, яким у травні 1861 року поет повертався з Петербурга в Україну. 1991 року 22 травня в Каневі сотні прочан пройшли від Успенського собору до Шевченкової могили меморіальним автентичним шляхом через гори та кручі, дослідженим Зінаїдою Тарахан-Березою з допомогою канівських старожилів. Відтак це стало традицією.

Віта ДЗИМА
n397-34 n397-35


n397-38 n397-37

n397-39

n397-40

У ГОСТЯХ – КОЛЕГИ ІЗ «ХОРТИЦІ»

Зранку 22 травня на канівську землю ступили колеги із Запоріжжя – співробітники Національного заповідника «Хортиця», які виявили бажання відчути атмосферу урочистостей з нагоди посмертного повернення Тараса Шевченка в Україну. Гості відвідали Успенський собор, у якому з 20 по 22 травня 1861 року стояла Шевченкова домовина, долучилися до початку ходи на Тарасову гору, оглянули історичну частину міста, музей «Народне декоративне мистецтво Канівщини».

Гості були вражені і зворушені велелюдним дійством,  відтвореною козацькою церквою Покрови Пресвятої Борогодиці, оновленою експозицією та інтер’єрами музею Тараса Шевченка, Скіфським городищем (урочище Мотовиловщина, де мріяв оселитися Тарас Шевченко) на території Канівського природного заповідника, видноколами, що уособлюють усю Україну, вони відвідали могилу фундатора музейної справи академіка Миколи Біляшівського. Хранителі Шевченківського меморіалу отримали видання з «Хортиці» та запрошення відвідати Запорізьку Січ, а  колеги повезли до колиски козацтва сувеніри та дарунки з Тарасової гори. 

Ірина ВАКУЛА

 


 

n397-22 n397-21

n397-23

n397-24

n397-25

«ОБНІМІТЬСЯ Ж, БРАТИ МОЇ»

Таке мотто мала культурно-просвітницька акція, зорганізована  заслуженим діячем культури України, поетесою Зоєю Ружин, яка прибула 22 травня на Тарасову гору із учасниками «Мистецького спецназу». У концертній програмі взяли участь відомі в Україні виконавці та колективи – народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, український співак Олесь Харченко; артист, волонтер, декламатор Шевченкової поезії Микола Мох із Харкова; Київський академічний ансамбль української музики «Дніпро» (директор Олена Кулик, художній керівник Любомир Матейко); зразковий художній колектив Театр пісні «Ладоньки» (керівник Світлана Садовенко); взяли участь в акції студенти  Київського університету імені Бориса Грінченка.

Незабутня культурно-просвітницька акція відбулася завдяки підтримці та за сприяння почесного голови Спілки офіцерів України Євгена Лупакова, академіка Національної академії педагогічних наук Георгія Філіпчука, лауреатів Шевченківської премії – голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» Павла Мовчана та народного художника Анатолія Гайдамаки, професора Київського університету імені Бориса Грінченка – Юрія Ковбасенка, директора Вишгородського історико-культурного заповідника Влади Литовченко,  члена правління ВГО «Поступ жінок-мироносиць» Ольги Мисник, директора бібліотеки імені Адама Міцкевича Тетяни Йовхоміщ, Бориса Баранівського  та багатьох інших добродіїв.

Генеральний директор Шевченківського заповідника Мар’ян Піняк вручив Подяки Заповідника учасникам культурно-просвітницької акції за утвердження прекрасної традиції, Шевченкового Слова, національної ідеї, талановите виконання мистецьких творів. Йому, а також першому заступнику генерального директора Заповідника, заслуженому працівнику культури України Ігорю Ліховому було вручено Почесні відзнаки «Батьківщина Тараса Шевченка». 

Ольга БІЛОКІНЬ

n397-26

n397-27

 


 

n397-36

ДАРУНКИ КОБЗАРЕВОМУ ДОМУ

До 156-ї річниці з часу поховання Тараса Шевченка на Чернечій горі в Каневі колекція Шевченківського національного заповідника поповнилася дарунками, серед яких твір народного художника України Володимира Слєпченка (м. Київ) – «Портрет Олекси Чуприни» (картон, пастель, 1982 р.), книги шевченківської тематики, передані професором ЧНУ імені Богдана Хмельницького – доктором філології Володимиром Поліщуком. Учасники третього Всеукраїнського фестивалю «Кобзар єднає Україну» подарували банер із емблемою фестивалю. Сувеніри, книги, мистецькі твори – то свідчення справжньої любові і поваги до Поета, який Словом проклав шляхи до незалежності України.

Тетяна ЧУЛКОВА

Share |

Оцінка користувачів

Оцінити статтю


Останні статті

Круглий стіл «Героїчна Україна: від минулого до сьогодення» у Каневі

Додано: 18.10.2017, 16:15

11 жовтня відбулося засідання круглого столу присвячене Дню захисника України Далі ...

ІІ науково-краєзнавчі Сорокопудівські читання у Каневі.

Додано: 12.10.2017, 11:51

5 жовтня 2017 року були проведені ІІ науково-краєзнавчі Сорокопудівські читання «Історія Канівщини в контексті історії України» Далі ...

Круглий стіл «Підвищення іміджу сучасного фахівця: європейський досвід та українські реалії»

Додано: 12.10.2017, 11:16

Співробітники Шевченківського національного заповідника взяли участь у роботі круглого столу Далі ...
При використанні матеріалів сайту, наявність гіперпосилання обов`язкова