«…мій искренний друже…»

n399-1

2 червня 2017 року минуло 210 років з дня народження видатного українського  художника, маляра, іконописця та педагога Івана Максимовича Сошенка, який міг у звичайному учні розгледіти справжнього художника, і недарма його вихованці у майбутньому ставали студентами Петербурзької Академії мистецтв.

«…мій искренний друже…», - саме так звертався Тарас Шевченко у своєму листі від 9 жовтня 1859 року до свого друга і визволителя Івана Сошенка. Адже саме він по-справжньому оцінив творчість Тараса Шевченка, ввів його у коло найвпливовіших осіб петербурзької еліти: поета і письменника Євгена Гребінки, живописця  і педагога Аполлона Мокрицького, професора Петербурзької Академії мистецтв Олексія Венеціанова, віце-секретаря Петербурзької Академії мистецтв Василя Григоровича, художника Карла Брюллова, поета Василя Жуковського. Вони перейнялися долею талановитого хлопця і організували викуп Тараса з кріпацтва. «Получив работу от Пешехонова – написать четырех евангелистов, я сидел в квартире и работал очень прилежно. Это было в последних числах апреля 1838 года… В нашем морозном Петербурге запахло весною. Я открыл окно, которое было аккурат вровень с тротуаром. Вдруг в комнату мою через окно вскакивает Тарас, опрокидывает моего евангелиста, чуть и меня не сшиб с ног; бросается ко мне на шею и кричит: «свобода! свобода!».. Понявши в чем дело, я уже со своей стороны стал душить его в объятиях и целовать. Сцена эта кончилась тем, что мы оба расплакались как дети», - так розповідав Іван Сошенко про найщасливіший день Тараса Шевченка. Так хто ж він, цей благодійник?

Народився Іван Максимович Сошенко в невеличкому містечку Богуслав, на Київщині. Коли Іванові виповнилось 13 років, родина змушена була переїхати до Звенигородки; батько ж віддав хлопця навчатися живопису у Вільшану до художника-самоука Степана Превлоцького. Тут він провчився 8 років, а потім переселився у Матусів, де розписав церкву Пресвятої Богородиці і уславився як кращий маляр в окрузі. Ігумен з Лебединців запросив Івана до свого монастиря писати іконостас. У 1831 році завітав в Україну з ревізією-інвентаризацією церков чиновник із Петербурга. Побачивши Іванові розписи у Лебединському монастирі, зумів переконати хлопця у тому, що йому потрібно навчатися у Академії мистецтв. 1831 юнак виїхав до Петербурга продовжувати художню освіту. Іван недовго вчився в Академії (з 1834 по 1839 рік). Отримавши атестат на звання вільного некласного художника, він змушений був їхати на батьківщину заробляти гроші на життя і поправляти здоров’я. Спочатку викладав малювання в Ніжинській, пізніше – в Немирівській гімназіях. 1856 року І. Сошенка призначили вчителем малювання у 2-й Київській гімназії. На цій посаді він працював до кінця свого життя. Одружився Іван Максимович досить пізно – у 1847 році у віці сорока років. Його обраницею стала гувернантка Марселіна Віргинська. Проживали вони разом із сестрою і племінницями Марселіни (сімейна пара була бездітною).

З Тарасом Шевченком Івана Сошенка пов’язувала тепла дружба, вони листувалися, зустрічалися. У останньому листі Івана Максимовича до Кобзаря є дописка, зроблена його дружиною, у якій вона засвідчує Шевченкові своє добре ставлення й шкодує, що їй не довелося познайомитися з ним особисто. Під час останньої подорожі в Україну 1859 року Тарас Григорович востаннє бачився з другом. Він охоче бував у І. Сошенка, разом з ним та його племінницею «чорнявою Ганнусею» гуляли над Дніпром, співали народних пісень. Про їхню дружбу Т. Шевченко розповів у повісті «Художник», згадував Сошенка у автобіографії. Саме він познайомив Тараса Григоровича Шевченка з інспектором 2-ї київської гімназії Михайлом Корнійовичем Чалим – першим біографом поета, який 1882 року видав у Петербурзі книгу «Жизнь и произведения Тараса Шевченка». Спогади І. М. Сошенка про Т. Г. Шевченка у записах М. К. Чалого було вперше опубліковано в журналі «Основа» через рік після смерті Кобзаря. В травні 1861 року Іван Максимович супроводжував домовину свого побратима до Канева.

Мистецька спадщина художника невелика. Як живописець він працював у різних жанрах (портрет, пейзаж, тематична картина). Це такі роботи, як: «Хлопчики-рибалки», «Успення», «Рекрути», «Продаж сіна на Дніпрі», портрети Богдана Хмельницького, Мазепи, Гонти. Також працював як іконописець.

1876 року Іван Максимович Сошенко вирішив відвідати рідний Богуслав, вклонитись могилам предків. Спочатку дістався на пароплаві до Черкас, потім найняв бричку. Але до Богуслава він так і не доїхав: по дорозі потрапив під дощ і застудився. У Корсуні брат і свояк Тараса Шевченка Варфоломій Шевченко із донькою доглядали його, але лікування було безуспішним. Помер Іван Максимович від запалення легенів 18 липня 1876 року у місті Корсунь. Поховали його над Россю. Через деякий час на могилі був поставлений пам’ятник.

У Шевченківському національному заповіднику зберігаються роботи художників Павла Борисенка («Зустріч Т. Г. Шевченка з І. М. Сошенком у Петербурзі», 1939, автолітографія) та Івана Їжакевича («Зустріч Шевченка із Сошенком у Літньому саду», 1940, дикт, олія), присвячені юнацьким рокам поета. І кожен українець повинен пам’ятати, що саме завдяки Івану Максимовичу, котрий вчасно розгледів талант і обдарованість молодого хлопця, ми маємо геніального поета і художника Тараса Шевченка, без імені якого сьогодні не уявляємо України.

 

Бойко Світлана, ст.. науковий співробітник

Шевченківського національного заповідника

Share |

Оцінка користувачів

Оцінити статтю


Останні статті

Круглий стіл «Героїчна Україна: від минулого до сьогодення» у Каневі

Додано: 18.10.2017, 16:15

11 жовтня відбулося засідання круглого столу присвячене Дню захисника України Далі ...

ІІ науково-краєзнавчі Сорокопудівські читання у Каневі.

Додано: 12.10.2017, 11:51

5 жовтня 2017 року були проведені ІІ науково-краєзнавчі Сорокопудівські читання «Історія Канівщини в контексті історії України» Далі ...

Круглий стіл «Підвищення іміджу сучасного фахівця: європейський досвід та українські реалії»

Додано: 12.10.2017, 11:16

Співробітники Шевченківського національного заповідника взяли участь у роботі круглого столу Далі ...
При використанні матеріалів сайту, наявність гіперпосилання обов`язкова