Семінар «Оцифроване надбання: збереження, доступ, репрезентація»

n427-1

n427-2

n427-3

n427-4

n427-5

21-23 листопада 2017 року в Києві відбувся V щорічний міжнародний науково-практичний семінар «Оцифроване надбання: збереження, доступ, репрезентація». Тема: «ІТ-інфраструктура та безпека даних в Установах Пам'яті. Спеціальні рішення для різних категорій користувачів. Монетизація».

Місця локації семінару – Державний політехнічний музей КПІ імені Ігоря Сікорського та приміщення підприємства «Архівні інформаційні системи».

Семінари «Оцифроване надбання» проводяться вже п’ять років поспіль з метою ознайомлення спеціалістів бібліотек, музеїв, архівів, інших зібрань історичних матеріалів із передовими світовими практиками, а також навчання технологій оцифрування, створення цифрового контенту, формування та інтеграції цифрових колекцій, методам їхньої популяризації, організації доступу та використання.

У форматі цьогорічного заходу проходив ІІ Міжнародний фестиваль контенту оцифрованого надбання – «ДІГІТАЛІ-ФЕСТ-2017».

Робота семінару почалася з виступу Ольги Баркової, одного із організаторів заходу, кандидата технічних наук, заступника директора з розвитку ІКТ Спеціалізованого Центру БАЛІ. Доповідач коротко ознайомила присутніх з історією, завданнями подібних семінарів, і як результат – успіхами у впровадженні сучасних цифрових технологій у музеях, бібліотеках, архівах. Вона також зазначила про важливість правильного формулювання завдань по закінченню роботи кожного семінару та впровадження таких форм співробітництва між державними організаціями (наприклад, «Договір»), які допоможуть прискорити цифрову інтеграцію.

Виступ Ольги Баркової доповнив Владислав Піоро (голова правління ГО «Український центр розвитку музейної справи», головний редактор журналу «Музейний простір»), наголосивши на надзвичайній необхідністі таких семінарів. Окрім того, мова йшла про зміну парадигм  в ІКТ просторі: переведення музейних даних з аналогів у цифрову інформацію потрібне не тільки для зображення на сайтах і презентаціях, а повинне стати засобом у розвитку музейної справи в цілому, – оскільки настала черга концептуальних засад в оцифруванні об’єктів культурної спадщини.

Науковий співробітник  Харківського інституту мікрографії Володимир Бабенко у своїй доповіді «Осмислене оцифрування як шлях до довгострокового збереження інформації про культурні цінності» зазначив, зокрема, про можливість зберігання кольорових зображень на чорно-білій мікрографічній плівці, що є бюджетним варіантом на відміну від вартісних сапфірових дисків, а також підняв питання стандартизації текстового наповнення, що уможливить повноту опису предмета.

Директор Асоціації «Інформатіо-Консорціум», доцент Інституту інтелектуальної власності Національного університету «Одеська юридична академія»  Олексій Васильєв ознайомив учасників семінару з правовими аспектами оцифрування об’єктів. Адже об’єкт, який оцифровується, може бути наділений авторським правом, яке закінчується тільки через 70 років після смерті автора. Звернув увагу на ризики оцифрування, такі як, створення копій ідентичних оригіналу, неконтрольоване відтворення і розповсюдження, можливість спотворення, порушення цілісності.

Відбулись покази ІІ Міжнародного фестивалю контенту оцифрованого надбання. У категорії ресурсу «Додаток доповненої реальності» проект Державного історико-культурного заповідника «Тустань» – «Тустань віртуальна»: нові рішення» (http://tustan.ua/tustan3d/) презентував один із розробників – Василь Рожко. Додаток  для мобільних пристроїв дозволяє побачити на екрані вигляд втраченої середньовічної фортеці Тустань при наведенні пристрою на скелі з різних боків. У категорії ресурсу  «Тематичний проект» автор, інженер-програміст Рівненського обласного краєзнавчого музею Дмитро Маслов презентував цифрову 3D реконструкцію Рівненського замку ХV–XVII ст. та палацового комплексу князів Любомирських XVIII–XIX на прикладі археологічних досліджень ділянки, де ці об’єкти знаходились (https://skfb.ly/YEZ9).

Про діяльність компанії «Цифрова країна» на ринку України на правах спонсора доповів проектний менеджер Дмитро Гераскін. Він представив успішні продукти компанії – оцифровані об’єкти, цифрові колекції, сайти, серед яких сайт Національного музею Тараса Шевченка. Компанія спеціалізується на створенні електронних каталогів та баз даних, наповненні систем електронного документообігу, депозитаріїв, фондів, інших структурованих ресурсів.

Учасники семінару відвідали експозицію «Відділ історії авіації і космонавтики» Державного політехнічного музею ім. Ігоря Сікорського, а по закінченню дня – Суперкомп’ютерний центр НТУУ «КПІ». Екскурсію провів інженер Дмитро Кулагін (система охорони даних, система охолодження серверів, обмеження доступу співробітників до серверів, до метаданих, обмеження програмного забезпечення і ресурсів на робочих комп’ютерах співробітників інше).

Другий робочий день семінару розпочався з доповіді «Питання якості оцифрування». Зокрема, доповідач Ольга Баркова зазначала, що оцифруванню підлягає не тільки текст, якщо, скажімо, об’єктом є книга, а й усієї сторінки з полями, а то і книги в цілому. Мова йшла і про правильність назви файлу та підготовки інформації для створення метаданих.

Фестивальний показ продовжили презентацією своїх проектів: Ірина Журавльова (директор, Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна) – ресурс: цифрова колекція «eScriptorium – університетські книжкові колекції у цифровому просторі» (http://escriptorium.univer.kharkov.ua) (крім всього, ресурс надає право користувачу представити свої рідкісні книги); Євген Дмитрук, Людмила Дмитрук (колекціонери) – ресурс: цифрова колекція «Етнографічна колекція «Кровець» (http://krovets.com.ua/uk) (мереживний атлас народного мистецтва укладений на основі експонатів з приватних збірок; Олег Мітюхін (науковий співробітник, ГО «Оріяна») – ресурс: веб-сайт «Оріяна» (http://www.oriana.org.ua/) (віртуальна галерея зразків українського одягу, вивчення технологій традиційних швів, інформація про сучасних народних майстрів, досвід реконструкції зразків старовинного одягу, етнографічна мапа України; Марина Попова (завідувач відділу, Національний центр «Мала академія наук України») – ресурс: веб-сайт «Музейна планета» (http://museum.ontology4.inhost.com.ua/) (системна інтеграція інформаційних рішень та інновацій для вивчення і дослідження культурно-історичної спадщини та забезпечення процесів систематизації та агрегації інформаційних ресурсів при розв’язанні політематичних навчально-дослідницьких завдань; сайт дозволяє помістити на свою платформу інформацію про музейні предмети, (наприклад, ті, що зберігаються у фондах і не представлені в експозиції), таким чином можна популяризувати музей серед молоді; у списку на сайті – всі музеї, що представили експонати зі своїх колекцій).

Марина Попова також презентувала тематичний проект Інституту телекомунікації і глобального інформаційного простору НАН України «Онтологічний реєстр архівних документів, пов’язаних із життям, творчістю та вшануванням пам’яті Тараса Шевченка»         (http://ontology4.inhost.com.ua/?fname=struktura-tsdavo). В цьому проекті зібрані всі архівні матеріали України, в яких згадується ім’я Тараса Шевченка, а також вся інформація про окремо взятий документ. Реєстр є мережевим, трансдисциплінарним, загальнодоступним інформаційним ресурсом, який всеосяжно відображає віхи життя Кобзаря, гармонійно інтегрується та синхронізується за змістом з іншими інформаційно-освітніми ресурсами і мережевими цифровими активами; співпрацює з інтернет-порталом Тараса Шевченка «Погляд крізь час» (http://ridna.ua/2014/01/navesni-zapustyat-unikalnyj-shevchenkivskyj-portal/).

У другій половині дня семінар продовжився в приміщенні компанії «Архівні інформаційні системи». Присутні були ознайомлені з виробництвом з оцифрування документних колекцій, оглянули найсучасніші сканери. «Архівні інформаційні системи», третя за потужністю у світі компанія, була заснована 2005 року. Директор Кирило Віслобоков розповів про втілені проекти: Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (Колекція документів штабу рейхсляйтера Розенберга); Повнотекстові описи фонду Верховної Ради України; Видавництво "Критика" (Часопис “Критика”. Цифровий архів 1997–2011); Документи з історії єврейських громад Державних архівів областей Хмельницької, Вінницької, Рівненської, Львівської, Одеської, Миколаївської; LIBRARIA (Повнотекстовий цифровий архів української історичної періодики, понад 500 000 сторінок газет та журналів за 1917–1945 рр.), окреслив напрямки діяльності і завдання на майбутнє в контексті комплексних рішень оцифрування та автоматизації архівних та інших колекцій. Директор і засновник «Реставрообладнання і матеріали» Уляна Романів провела короткий курс з навчання методам дезінсекції, дезинфекції об’єкта, що оцифровується, методам механічного очищення від поверхневих забруднень та попередніх втручань, методам нейтралізації кислотності  паперу та представила засоби, матеріали і обладнання для консервації паперових носіїв (Filmoplast R).

Третій день роботи семінару розпочався зі скап-лекції Надії Браккер (незалежний консультант з інформаційних технологій у галузі культури, член президії Асоціації з документації і нових інформаційних технологій в музеях) «Про якість музейних веб-сайтів закладів культури» (м. Москва, Росія).

Онлайн-виступи продовжив Андреа де Поло (менеджер проектів і керівник відділення цифрових зображень Фотоархіву Фрателі Алінарі, незалежний консультант з цифрових стратегій у секторі культурного надбання) доповіддю на тему «Наступне десятиріччя  у сфері культурної спадщини.   Фрателі Алінарі для розумного та ефективного зорового рішення для пошуку та анотації» (м. Флоренція, Італія).

У форматі фестивалю провідний науковий співробітник Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г.С. Пшеничного Людмила Касян представила цифрову колекцію «Інтерактивні документальні видання (Шевченкове слово голосом ХХ століття, Микола Вінграновський у проекції аудіовізуальних документів»). «Шевченкове слово голосом ХХ століття» http://tsdkffa.archivesl.gov.ua/Publications/Shevch_gol/ – зібрання комплексного характеру: аудіозаписи поетичних та прозових творів Тараса Шевченка, радіовистави, радіопостановки за драматичними, прозовими, поетичними творами Кобзаря та творами українських письменників про поета, здійснені впродовж ХХ ст. Проект успішно використовується при викладанні курсів української літератури, української мови, історії України. Як зазначила автор проекту, в аудіовізуальній шевченкіані постає портрет епохи і відчувається її пульсація. Перший запис датується 1906 роком – вірш Тараса Шевченка «Минають дні, минають ночі» читає Марко Кропивницький.

Цифрову колекцію творів для дітей початку ХХ ст. «Електронна бібліотека» (Національна бібліотека України для дітей)   (http://www.chl.kiev.ua/elibrary/Book/Index) презентувала завідувач відділу каталогізування Наталія Дзюба.

У цій же категорії – презентація Наталії Вараксіної, завідувача відділу науково-технічного забезпечення та впровадження комп’ютерних технологій Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О. Сухомлинського цифрової колекцій «Книжкові пам’ятки» (http://194.44.28.246/cgi-bin/irbis64_12/cgiirbis_64.exe) (про 28081 видань, внесених свого часу  Постановою Кабінету міністрів України до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання України).

 «Електронний архів Михайла Грушевського» (http://hrushevsky.nbuv.gov.ua/) презентувала одна з авторів проекту – провідний науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України Оксана Юркова. Е-Архів Михайла Грушевського розпочав роботу у вересні 2016, у рік 150-ліття від дня народження визначного вченого, політичного і державного діяча.  

Ольга Баркова у своїй заключній доповіді «Про програмне забезпечення: міфи і реалії» коротко ознайомила присутніх зі спостереженнями, міфами, підходами, проблемами впровадження і неминучими витратами програмного забезпечення. Познайомила з проектом цифрової євроінтеграції «Україніка в Європеані» (проект спрямований на інтеграцію цифрових колекцій українських Установ Пам’яті до інтегрованого європейського каталогу оцифрованого надбання Europeana Cjllections). Вона також розповіла про пілотний проект Спеціалізованого центру БАЛІ та Державного політехнічного музею, ідея якого полягає в розширенні інформаційного простору музею на територію за допомогою цифрових технологій. Для експонатів відкритого показу (пам’яток, техніки) зроблені QR-коди, в кожен з яких зашифровано URL-адреси доступу до сторінки онлайнового представлення відповідного експоната в цифровій колекції музею. Всі метадані доповнюються аудіоматеріалами (запис розповіді про експонат), відеозаписом закритих внутрішніх частин об’єкта, 3D-моделями.

Додатковий фестивальний показ «Фундаменти Десятинної церкви та її культурне оточення» презентував Дмитро Шевченко, завідувач відділу Музею історії Десятинної церкви.  

По закінченню V щорічного міжнародного науково-практичного семінару «Оцифроване надбання: збереження, доступ, репрезентація» учасники отримали іменні сертифікати.

Матеріал підготували

Ірина Батеровська

Share |

Оцінка користувачів

Оцінити статтю


Останні статті

Семінар «Оцифроване надбання: збереження, доступ, репрезентація»

Додано: 30.11.2017, 13:10

21-23 листопада відбувся міжнародний науково-практичний семінар Далі ...

Науково-практична конференція «Мистецькі надбання мого рідного краю»

Додано: 30.11.2017, 10:24

«…будь творчою особистістю, інші ролі зайняті» Далі ...

«Я вірю в силу духу українського народу»

Додано: 30.11.2017, 09:29

Виставка та круглий стіл до 80-річчя від дня народження Вячеслава Чорновола Далі ...
При використанні матеріалів сайту, наявність гіперпосилання обов`язкова