Засідання круглого столу «Україна: етапи державотворення»

n346-2 n346-1

n346-3

n346-4

n346-5

n346-6

n346-7

n346-8

n346-9

n346-10

n346-11

n346-12

22 березня 2018 року у приміщенні відділу бібліотеки Шевченківського національного заповідника відбулося засідання круглого столу «Україна: етапи державотворення», присвячене 100-річчю проголошення ІV Універсалу Української Народної Республіки. Організовано захід працівниками відділу бібліотеки спільно з науково-дослідним відділом «Канів від давнини до сучасності» Шевченківського національного заповідника. Учасники круглого столу – викладач суспільних наук Канівського коледжу культури і мистецтв Головко В. С., викладач бібліотечних дисциплін Омельченко Т. В.; студенти I курсу відділів хормейстерсько-духового, режисерського, кіно-фото-відео справи, декоративно-прикладного мистецтва; студенти II-III курсів відділу бібліотекознавства; бібліотекар загальноосвітньої школи I-III ступенів № 3 Домашенко В. В. разом з учнями 10 класу. Технічний супровід і фото-відео зйомку проводили студенти III-IV курсу кіно-фото-відео справи Канівського ККіМ.

Революційні події 1917-1921 років займають особливе місце в історії України ХХ ст. Саме в цей час були здійснені рішучі кроки на шляху до будівництва української новітньої держави. Загалом з червня 1917 до січня 1918 року Українська Центральна Рада проголосила чотири Універсали. Зокрема, у перших трьох оголошувався курс на автономію України. ІV Універсал, підписаний 9 (22) січня 2018 року – вершина державотворчої діяльності ЦР. Його суть становило одне-єдине речення: «… однині Українська Народня Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною Вільною Суверенною Державою Українського Народу». Про Універсали Центральної ради та їх історичне значення розповіла завідувач науково-дослідним відділом «Канів від давнини до сучасності» Шевченківського національного заповідника Ольга Ісаєва.

Тарасова гора, яка стала святинею українського народу, притягує українців зі всього світу. Тож і століття тому сюди, до святої могили, приходили відвідувачі зі своїми переживаннями за долю України та сподіваннями на краще майбутнє, залишаючи на сторінках Книг вражень свої думки. Світлана Брижицька, кандидат історичних наук, заступник генерального директора Шевченківського національного заповідника з наукової роботи, розповіла присутнім про відгуки відвідувачів Тарасової гори, залишені у Книзі вражень сто років тому. У цих записах містяться роздуми про перші три Універсали Центральної Ради, а враження про ІV Універсал, на жаль, віднайти не вдалося.

Універсали Центральної Ради звертаються до народу України народною мовою, тією, якою розмовляли широкі верстви населення. Українська мова впродовж віків вважалася «мужицькою», заборонялася і навіть заперечувалося саме її існування як мови окремого народу. Згадати хоча б Валуєвський циркуляр (1863 р.) та Емський указ (1876 р.), які були спрямовані на витіснення української мови з культурної сфери життя і обмеження її лише побутовим вжитком.

Мова об’єднує людей, робить їх нацією, народом. І навіть якщо народ втрачає незалежність, військову могутність та рідну землю, він все одно виживе, якщо збереже мову. Як влучно зазначила Ліна Костенко : «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову». Тож з поетичним словом до присутніх звернулася канівська поетеса, громадська діячка, очільниця районної «Просвіти», лауреат премій імені Максима Рильського та Олекси Кобця, Лауреат Всеукраїнського конкурсу «Українська мова – мова єднання», орденоносець Ордену княгині Ольги ІІІ ступеню Віра Носенко. Також Віра Володимирівна презентувала вишиті роботи з проекту «Портрет і слово Кобзаря у вишивці».

Тривалий час імена видатних українців, котрі боролися за становлення української державності сто років тому, були викреслені з історії, оскільки радянська влада називала їх «ворогами народу». Після перемоги більшовиків, учасники Української революції 1917-1921 років зазнали утисків та переслідувань. Деякі з них змушені були виїхати за кордон, інші – були розстріляні чи підступно вбиті, або ж загинули у сталінських таборах. Про видатних державних і військових діячів Української революції 1917–1921 рр., пов’язаних з Канівщиною, а саме: Андрія Лівицького, Миколу Левитського, Бориса Барвінського, Павла Гарячого, Миколу Біляшівського та Симона Петлюру, розповіли студенти Канівського ККіМ: Сукач Д., Гунька А., Бовшик І., Момренко Т., Цереленко В., Горова Ю. З інформацією про видатного канівця Григорія Варавву виступила завідувач науково-дослідного відділу «Літературна Канівщина» Шевченківського національного заповідника Ірина Юрченко.

Кожен народ має свої священні символи, котрі уособлюють його самобутність, національну єдність. Вони покликані підносити дух нації у боротьбі за свободу та самоутвердження, за власну самостійну державу. Про те, як затверджувались символи Української Народної Республіки в 1918 році розповіла завідувач відділу бібліотеки Шевченківського національного заповідника Лідія Шрамко.

Впродовж останніх десятиліть про події столітньої давнини видано чимало книг: це наукові дослідження, мемуари, художня література. Із цих видань ми дізнаємося, що цей період – один із найважливіших, найдраматичніших в історії українського народу. З бібліографічний оглядом літератури присутніх ознайомила провідний бібліотекар відділу бібліотеки Шевченківського національного заповідника Олена Делікатна. Учасник круглого столу Володимир Лантух у доступній формі та на простих прикладах пояснив учням і студентам чому так важливо вивчати історію України.

Сформована сто років тому ідея державної незалежності стала визначальною для українського визвольного руху. І хоча Українська Народна Республіка у безперервній боротьбі за своє існування та збереження проіснувала недовго, українці довели здатність і спроможність національного державотворення. Вже тоді Україна мала всі ознаки держави: територію, окреслену кордонами, герб, військо, грошову систему, мову, були налагоджені дипломатичні відносини з іншими державами. Сучасна Україна є спадкоємицею державницьких традицій, закладених Українською народною республікою.

 

 

Ольга Ісаєва,

Лідія Шрамко

n346-13 n346-14
Share |

Оцінка користувачів

Оцінити статтю


Останні статті

Виставка Віктора Клименка

Додано: 27.05.2018, 10:22

«На шляхах століть» – таку назву має одна із виставок, що експонуються у ці травневі дні у музеї Тараса Шевченка у Каневі Далі ...

Шевченківський травень

Додано: 25.05.2018, 11:22

Події кінця травня на Тарасовій горі Далі ...

Події на Тарасовій горі

Додано: 21.05.2018, 16:22

При використанні матеріалів сайту, наявність гіперпосилання обов`язкова