Румунські українці прибули до Тараса

n551-2 n551-1

 

n551-3

 

n551-4

 

n551-5

 

n551-6

 

n551-7

 

n551-8

 

29 травня 2018 року на Тарасову гору прибули вклонитися могилі Тараса Шевченка і заспівати «Думи мої, думи мої…» румунські українці з Бухареста і Тульчі.

Такі візити відбуваються не вперше, вони стали вже традиційними. Як і минулого разу ці групи очолили добрі друзі нашого заповідника Алла Кендзера, голова Секретаріату Товариства зв’язків з українцями за межами України («Україна-Світ») (Київ), Ярослава Колотило, голова Бухарестської філії  Союзу українців Румунії (Бухарест), Дмитро Чернієнко (Тульча).

У складі делегації був і киянин Валентин Сперкач - український режисер-документаліст; заслужений діяч мистецтв України (1982); член Національної Спілки кінематографістів України; лауреат премії ім. Я. Галана (1982); Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1986), лауреат Літературної премії імені Михайла Чабанівського. 2014 року режисер подарував нам свій новий фільм "Тарас", який зробив спільно з Миколою Шудрею, Володимиром Костенком, з акторами Сергієм Бондарчуком і Богданом Ступкою. Музику написав Євген Станкович

Після екскурсій по музею Тараса Шевченка, які провели  Алла Яхімович та Ірина Батеровська, у конференц-залі відбулося довготривале щире спілкування з гостями.

Від Міністерства культури Румунії було подаровано митецький альбом художнього музею «Vasile Grigore», в якому йдеться про відомого румунського художника і колекціонера.

Українці з Тульчі подарували румунські сувеніри і альбом про Ставру Тарасова (1883—1961)  – скрипаля і художника (випускника трьох художніх шкіл!), уродженця одного з сіл в дельті Дунаю, амбівалентний талант якого, на жаль, не відомий широкому загалу. Микола Н. Тонітца, друг художника, казав, що «у Тарасова був таємничий і містичний темперамент не тільки з даром живопису, але і з музикою». У 1915—1916 роках  художник проживав у графстві Тульча. За життя Ставру Тарасов був знаменитістю.

Знову радісно було зустрітися з Іваном Ребошапкою —  румунським фольклористом-україністом, педагогом, перекладачем; професором, завідувачем відділу української філології на кафедрі слов'янської філології факультету іноземних мов і літератури Бухарестського університету, Головою україністів Румунії, членом спілки славістів Румунії, членом Міжнародної асоціації україністів, членом Товариства імені Тараса Шевченка в Парижі, а з 2000 року — почесним доктором Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Пан Ребошапко зробив фаховий і пізнавальний екскурс  в історію видавничої шевченкіани Румунії за останні роки. Зокрема, усіх захопила його розповідь про румунське анотоване видання «Щоденника» Тараса Шевченка (2018) у перекладі Корнелія Ірода, який, ще раніше переклав румунською мовою і видав «Життя Тараса Шевченка» Павла Зайцева (це видання є в книжковому зібранні заповідника). Маємо надію, що перекладач приєднається у вересні цього року до роботи Шостих Міжнародних Шевченківських читань «Історичний досвід та сучасний стан вивчення Журналу (Щоденника) Тараса Шевченка» (до 160-річчя написання автобіографічного документа), які відбудуться в Каневі.

Наступний виступаючий Михайло Гафія Трайста — письменник, журналіст, редактор журналу українських письменників Румунії «Наш Голос», головний редактор журналу «Mantaua lui Gogol» («Шинель Гоголя») та редактор літературного журналу Спілки письменників Румунії «Волоська Ротонда» передав до фондів заповідника друковану продукцію, що побачила світ у Румунії, а саме: двотомник «Сторінки румунської шевченкіани» (Бухарест, 2017), журнали «Наш голос», «Дзвоник» та газети «Вільне слово», «Український вісник», «Curierul Ukrainean» (2018).

У другому томі вищеназваної книги «Сторінки румунської шевченкіани» вміщено вірш, присвячений Тарасу Шевченку румунського поета Йонуца Муту, який цього дня емоційно і зворушливо читав румунською мовою на могилі Великого Кобзаря ще одного свого вірша (автограф передано до наукового архіву заповідника), а також висловив своє захоплення побаченим та почутим.

Ярослава Колотило сказала добрі слова подяки на адресу усіх працівників заповідника і подарувала сувеніри музейного значення.

Світлана Брижицька, нагадала присутнім про подібну останню зустріч з українцями зарубіжжя у цьому залі 7 березня в шевченківський ювілейний 2014 рік  та про спільне проведення 11 жовтня 2014 року Шевченківським національним заповідником, Союзом українців Румунії та Товариством зв’язків з українцями за межами України «Україна-Світ» Міжнародної конференції «Дорогою до Тараса Шевченка» за підсумками роботи спільних чотирьох культурологічно-мистецьких заходів проведених у 2013—2014 роках.

Насамкінець було вирішено продовжити спілкування у форматі наукових і культурно-освітніх проектів з метою популяризації імені Тараса Шевченка у світі.

n551-11

n551-9

n551-14

n551-13

n551-10

n551-15

n551-12

Світлана Брижицька

Фото:  Алла Кендзера, Юрій Кардаш,

Світлана Брижицька

Share |

Оцінка користувачів

Оцінити статтю


Останні статті

Григорій Грабович: «Шевченкова візія, його поезія, його віра у майбутнє України стали тим поштовхом, який створив українську націю…»

Додано: 19.06.2018, 10:07

14 червня 2018 року у конференц-залі Шевченківського національного заповідника відбулась зустріч з Григорієм Грабовичем, відомим українсько-американським літературознавцем, шевченкознавцем, професором Гарвардського університету, засновником і головним редактором часопису «Критика», автором праць «Шевченко як міфотворець», «Шевченко, якого не знаємо», «Шевченкові «Гайдамаки»: Поема і Критика» та інших. У заході також взяли участь Ірина Щербанюк, музикознавець, науковий співробітник Меморіального будинку-музею М. В. Лисенка (1979-2006), наукові співробітники музеїв Шевченківського національного заповідника та канівці. Модератором зустрічі виступив Ігор Ліховий, перший заступник генерального директора Шевченківського національного заповідника. Далі ...

Культурно-мистецький проект, присвячений 100-річчю Української революції та взяття під державну опіку Шевченківського меморіалу

Додано: 19.06.2018, 09:39

22 травня 1861 року українська громада виконала волю Тараса Шевченка і поховала його в Каневі на Чернечій горі. Далі ...

Тернистий шлях Федора Габелка

Додано: 9.06.2018, 15:01

8 червня 2018 року Шевченківський національний заповідник отримав поштою приємний дарунок — книгу Федора Габелка «Тернистим шляхом: спогади, роздуми, вірші», яка тільки що побачила світ у київському видавництві Українського центру гуманітарної інформації (УЦГІ) «Світогляд». Книгу надіслало видавництво. На звороті титулу — подяка за сприяння у виданні цієї книги ряду підприємств і установ, зокрема Шевченківському національному заповіднику. Далі ...
При використанні матеріалів сайту, наявність гіперпосилання обов`язкова