Григорій Грабович: «Шевченкова візія, його поезія, його віра у майбутнє України стали тим поштовхом, який створив українську націю…»

457-2

457-1

14 червня 2018 року у конференц-залі Шевченківського національного заповідника відбулась зустріч з Григорієм Грабовичем, відомим українсько-американським літературознавцем, шевченкознавцем, професором Гарвардського університету, засновником і головним редактором часопису «Критика», автором праць «Шевченко як міфотворець», «Шевченко, якого не знаємо», «Шевченкові «Гайдамаки»: Поема і Критика» та інших. У заході також взяли участь Ірина Щербанюк, музикознавець, науковий співробітник Меморіального будинку-музею М. В. Лисенка (1979-2006), наукові співробітники музеїв Шевченківського національного заповідника та  канівці. Модератором зустрічі виступив Ігор Ліховий, перший заступник генерального директора  Шевченківського національного заповідника.

Оглянувши експозицію музею Тараса Шевченка, пан Григорій зауважив, що вперше перебуває у стінах «оновленого»  музею, який більше нагадує «корпоративний бізнес-центр», у якому відчувається «бізнесове осмислення Шевченка». Також професор висловив власне бачення Шевченківської музейної експозиції, опираючись на світовий досвід.

Власну думку щодо музичної складової у експозиції музею Тараса Шевченка висловила й Ірина Щербанюк.

На прохання присутніх професор зупинився на питаннях сучасного шевченкознавства, критичному аналізі Шевченкових творів, стереотипності сприйняття Тараса Шевченка і його літературно-мистецької спадщини, взаємодії та взаємозв’язків Шевченка-поета й Шевченка-художника, перекладів Шевченкових творів, їх якості тощо.

На питання Ігоря Ліхового «Як виглядає шевченкознавство сьогодні?» Григорій Грабович відповів двома словами – «складно і цікаво!», наголосивши на тому, що прийшов час відійти від старих радянських ідеологічних штампів в оцінці життя і творчості Тараса Шевченка і перейти до використання широкого спектру нового наукового інструментарію, який є в арсеналі сучасної науки. Інакше як Шевченко лишатиметься для нас живим та актуальним, якщо ми не підходитимемо до нього з новим інструментарієм? Введення нових параметрів обговорення та нових нюансів бачення постаті Тараса Шевченка, його поезії, мистецької спадщини, візії майбутнього є позитивом. Адже це лише збагачує шевченкознавство новими думками. Поруч з тим, лишається вагома частка тих, хто не схвалює свіжого підходу, – це і їхня власна проблема, і наша спільна біда, зауважив науковець. У рамках заходу відбулася коротка критична дискусія, яка стала свідченням взаємного інтересу до проблем шевченкознавства та музеєзнавства.

Також учасники зустрічі обмінялися думками щодо подальшої співпраці та пам’ятними подарунками, які поповнили фондову колекцію Шевченківського національного заповідника.

 

Текст: Людмила Сокур

Фото: Олександр Мелашич
Share |

Оцінка користувачів

Оцінити статтю


Останні статті

День Канева

Додано: 17.09.2018, 10:21

15 вересня 2018 року місто Канів відзначило свою ювілейну 940-річницю… Далі ...

Благословенні Богом українки

Додано: 14.09.2018, 14:12

У країнах, що їх Бог благословив вродливим жіноцтвом, красуні мусять бути звичайними собі жінками Далі ...

«Тарасова світлиця» знову відкрила двері

Додано: 6.09.2018, 13:15

В День незалежності України перший народний музей Тараса Шевченка відкрив двері для відвідувачів Далі ...
При використанні матеріалів сайту, наявність гіперпосилання обов`язкова