160-річчя останньої подорожі Тараса Шевченка в Україну

 

n517-3

n517-1

n517-2

n517-4

n517-5

n517-6

n517-7

n517-8

26 червня 2019 року в музеї Тараса Шевченка на Тарасовій Горі відбулося наукове засідання, присвячене 160-річчю останньої подорожі Тараса Шевченка в Україну. Гості з багатьох куточків України прибули цього дня до Канева. Традиційно було вшановано пам'ять поета покладанням квітів на його могилу, а в конференц-залі  музею відбулося  наукове засідання.

Влітку 1859 року, після дванадцятирічної розлуки з батьківщиною, поет втретє і востаннє відвідав Україну. Цю подорож можна назвати останньою  мрією, останньою надією поета пов’язати своє життя з Україною. В цей час Тарас Шевченко відвідає Переяслів, Прохорівку, Кирилівку, Городище, Мліїв,  Межиріч, Пекарі та багато інших міст і сіл України. Вибере наділ землі на горі Мотовиловщині  між Каневом і Пекарями з прекрасним краєвидом на лівобережжя, здійснить спробу викупити  його у поміщика Никодима Парчевського,  з наміром збудувати хату напроти  хутора Михайлова Гора, де мешкали його друзі Максимовичі. Була ще одна мрія у поета -  одружитися  на простій селянській дівчині, створити родину і щасливо зажити на своєму невеличкому хуторі поблизу Канева. Та всі плани поета були перекреслені несподіваним арештом і пропозицією чиновників при владі залишити Україну.

Про приїзд Тараса Шевченка в Україну у 1859 році, про його зустрічі   і перебування в різних українських містах і селах йшла мова на науковому засіданні. Гостей зібралося доволі, виступи були не те що цікаві, а часом навіть набирали дискусійного характеру. Доктор філологічних наук, завідувач відділу Шевченкознавства Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка Академії наук України Олександр  Боронь   виступив із темою «Нез’ясовані та дискусійні епізоди Шевченкового перебування в Україні 1859 року». Канівські науковці Ольга  Ісаєва, завідувач відділу Шевченківського національного заповідника,  розповіла про Канів ХІХ ст., Олег Петриченко – головний природознавець Канівського природного заповідника ННЦ «Інститут медицини та біології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, виступив із темою «Канів – місто, якого ми не знаємо».    Член Національної спілки краєзнавців України, науковець із Черкас Валентина Нестеренко представила тему «Листування М.О. Максимовича і Т.Г. Шевченка у 1859 році». Перебуванню поета в рідному селі Кирилівці, зустрічі з родиною, друзями був присвячений виступ молодшого наукового співробітника Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка» Маргарити Ткаченко «Щасливий той, хто щасливий у себе вдома».

Питання сучасного стану шевченківських місць та їх збереження були підняті у виступі академіка Української академії екологічних наук,  доктора філософії, дійсного члена НШТ Петра Вольвача «Проблеми збереження місць, пов’язаних із родиною Симиренків» та «Михайлова Гора. Сучасний стан, проблеми, перспективи»  –  у виступі завідувача відділу «Пам’яткоохоронної та природоохоронної діяльності» ШНЗ Віти Дзими  та старшого наукового  співробітника цього відділу  Лариси Миколенко. Про музей Тараса Шевченка у Мошнах розповіла  завідувач відділу «Музей Тараса Шевченка у Мошнах» Черкаського обласного  краєзнавчого музею Галина Грицик, вказавши, що навіть у новоствореному музеї (2014) багато проблем по його збереженню і  задовільному функціонуванню. 

Тема виступу першого заступника генерального директора ШНЗ Ігоря Ліхового  звучала так: «До проблеми реалізації проекту «Хата-мрія Тараса Шевченка». До обговорення цієї теми долучився гість музею – народний художник України, лауреат Шевченківської премії Анатолій Гайдамака. Сторінки перебування Тараса Шевченка у Києві 1859 року були перегорнуті київськими науковцями – головним зберігачем фондів Музею історичного центру м. Києва Надією Наумовою «Останнє побачення з Києвом (старе місто: будинки, люди, зустрічі)» та завідувачем Літературно-меморіальним будинком-музеєм Тараса Шевченка Національного музею Тараса Шевченка Надією Орловою «До історії перебування Тараса Шевченка на Пріорці (1859)». Заступник генерального директора з наукової роботи Національного заповідника «Качанівка» Тарас Шевченко  у своєму виступі звернувся до теми «Тарас Шевченко і Тарновські: штрихи до взаємин».

Щорічно, в червневі дні, Шевченківський національний заповідник вшановує пам'ять Варфоломія Шевченка, який став знаковою постаттю не тільки в житті поета, а й в історії збереження його могили. «Традиція вшанування пам’яті Варфоломія Григоровича Шевченка в Каневі» – так називався виступ завідувача відділу ШНЗ Надії Долгіч, а про нащадків великого роду Варфоломія Шевченка розповів спеціаліст відділу культури Канівської міської ради Костянтин Андрієнко у виступі «Ольга і Майкл Карлайлі в контексті міжкультурних зв’язків США і України».

Учасники наукового засідання мали змогу ознайомитися із книжковою виставкою «Третя зустріч» із зібрання наукової бібліотеки  музею Тараса Шевченка та мистецькими роботами сучасних українських художників, учасників пленерів на Тарасовій горі, із  фондової колекції Шевченківського національного заповідника.

 

 

Завідувач відділу,

організатор наукового засідання

Надія Долгіч

Share |

Оцінка користувачів

Оцінити статтю


Останні статті

Виставка Петра Грицюка

Додано: 17.10.2019, 09:49

В музеї «Народне декоративне мистецтво Канівщини» діє виставка Далі ...

Ми діти козацького роду

Додано: 17.10.2019, 09:27

Козацьке свято дитячого садочка Далі ...

"Вічність у пісні"

Додано: 9.10.2019, 10:59

11 жовтня відбудеться презентації книги Далі ...
При використанні матеріалів сайту, наявність гіперпосилання обов`язкова