Річниця Шевченківського меморіалу в Каневі

n568-2 n568-1

n568-3

n568-4

n568-5

n568-6

n568-7

n568-8

18 червня 1939 року в присутності понад сорока тисяч людей було урочисто відкрито музей Тараса Шевченка та пам'ятник на його могилі. Початок будівництва музею і нового пам’ятника на Тарасовій Горі, що розпочинає свою історію в далеких 1930-х роках, поклала постанова Ради Народних Комісарів УСРР від 10.03.1931«Про відзначення 70-х роковин з дня смерті Тараса Шевченка», видана на додаток до постанови 1925 року «Про оголошення території могили Т. Шевченка державним заповідником». Цим було передбачено перетворити територію Шевченкової могили біля Канева на культурно-освітній осередок, а для здійснення цього побудувати новий пам’ятник і музей, відкрити бібліотеку й читальню, збудувати та устаткувати готель для екскурсантів-відвідувачів, продовжити роботи по озелененню Тарасової Гори, не порушуючи її природного стану та вигляду.

Проектування музею було доручено професору Василю Кричевському, який залучив до цієї справи свого талановитого учня Петра Костирка. 11 березня 1934 року відбулися урочисті закладини Національного музею-пам’ятника Т. Г. Шевченка, а вже у квітні почалося його спорудження. Будівництво проходило в надзвичайно складних умовах. В перший рік роботи велись активно, а вже в наступні роки фінансування значно скоротилося, що призвело до здешевлення і спрощення проекту. Значні корективи до задуму вносили ідеологічні перешкоди. У завершеному вигляді в 1936 році будівля мала такі характеристики: двоповерхова, із світлими стінами під черепичним дахом червоного кольору, з цокольним поверхом та невеликим підвалом; асиметрична; головний вхід акцентовано шестипілястровим портиком, який завершувався трикутним фронтоном. Як наголошували сучасники, її було видно за 17 кілометрів по Дніпру.

Архітектори творчо підійшли до завдання. Василь Кричевський задумав створити музей біля усипальні геніального поета і художника в синтезі всіх видів мистецтв – архітектури, живопису, скульптури, декоративного мистецтва, використовуючи при цьому майоліку, альфрейні розписи, інтарсію тощо.  

У 1937 році було закінчено зовнішнє і внутрішнє оформлення музею, яке не вповні відповідало задумам авторів. Авторам все ж таки вдалося додати до художнього проекту національного колориту. Так, в інтер’єрі основною домінантою став вестибюль, найбільш яскравими місцями оформлення якого були відкриті просторі сходи, що вели на другий поверх; заповнені барвистим орнаментом кесони, тональна гама яких була сконцентрована і давала плавний перехід із одного тону в інший; стелі музейних залів та колони, оздоблені декоративними розписами. Попри те, що не все задумане вдалося втілити в життя, будинок музею став одним із кращих зразків українського модерну та народного стилю в архітектурі. За три місяці до відкриття меморіалу 5 лютого 1939 року, Рада Народних Комісарів прийняла постанову про будівництво нового пам'ятника на могилі Шевченка, «використавши для цього бронзову фігуру Тараса Шевченка висотою 3,6 метра роботи заслуженого діяча мистецтв скульптора Манізера».  

Впродовж років змінювався вигляд Тарасової Гори. Створювалися нові експозиції, які висвітлювали сторінки життя і творчості Тараса Шевченка, історію його могили та пошанування пам’яті генія відповідно до певної епохи та ідеології. Але незмінною залишалась традиція збереження цього священного місця, започаткована ще нашими попередниками в 19 ст.

Сьогодні продовжуються роботи з відновлення національного образу музею Тараса Шевченка, знівельованого в 2010 році під час попередніх ремонтно-реставраційних робіт: під а керівництвом лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Анатолія Гайдамаки до вестибюлю музею повернуто поліхромний вітраж за ескізами Василя Кричевського, оновлюється експозиція, яка поступово поповнюється знаковими експонатами, встановлено бар’єр другого ярусу музею у техніці інтарсія тощо. А перед колективом Шевченківського національного заповідника стоять завдання щодо збереження національної святині, якою стала для українців Тарасова Гора.

n568-9

n568-11

n568-13

n568-10

n568-12

n568-14

Share |

Оцінка користувачів

Оцінити статтю


Останні статті

Еко-аудиторія на Тарасова Горі

Додано: 2.09.2020, 12:45

Її "випробували "вихованці Канівської санаторної школи-інтернату Далі ...

Міністр на Тарасовій горі

Додано: 28.08.2020, 12:42

На Тарасовій Горі побував міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко Далі ...

Вклонилися духовному батькові за незалежність

Додано: 24.08.2020, 11:30

24 серпня 2020 року. Канів. Шевченківський національний заповідник. Чернеча гора. Далі ...
При використанні матеріалів сайту, наявність гіперпосилання обов`язкова