Пам’яті Михайла Єфремовича Іщенка

n591-1

Сумна новина про смерть Михайла Єфремовича Іщенка на третій день нового 2021 року блискавкою облетіла Канів і не залишила байдужим жодного із тих, хто знав цього непересічного чоловіка – відомого краєзнавця, щирого шевченколюба, кваліфікованого лікаря, уважного сусіда, толерантну і доброзичливу людину.

На 87 років життя Михайла Єфремовича випало багато випробувань, які гартували його характер національно свідомого українця та активного громадянина. Сам факт з’яви на світ у голодний 1933 рік на враженій Голодомором Переяславщині – коли шанси вижити були настільки малими, що батьки півроку не реєстрували малюка, очікуючи його смерті – наклав відбиток на все подальше життя. З найяскравіших вражень його дитинства і юності – тривожні очікування арештів у родині Єфрема Іщенка, відомого на Переяславщині своїми національними переконаннями; війна, яка принесла похоронки в родину і двічі жорстоко прокотилася своїми фронтами через наддніпрянські села; безхлібні повоєнні роки і нещадний каток русифікації. Та попри все це, потім було успішне навчання у школі та Київському медичному інституті, де він долучився до студентського дисидентського руху. А згодом - приїзд 1959 року молодого лікаря за направленням на роботу до Канева. І відтоді - понад шість десятиліть вірного служіння місту, що стало його покликанням і його долею та обдарувало родинним щастям – вірною дружиною і соратницею Галиною Іванівною, синами Тарасом і Володимиром, онуками.

Молодий терапевт, здібності якого як перспективного медика були відзначені ще під час навчання у столичному інституті, усією душею прикипів до Канівщини, усвідомивши своє покликання у позбавленні людей від страждань та рятуванні їхнього життя. І, водночас, він глибоко переймався проблемами захисту природи цього благословенного краю, його історико-культурних пам’яток, сприймаючи Середню Наддніпрянщину як колиску української нації. Весь свій вільний від медичної практики час Михайло Єфремович жертовно віддавав дослідженню минувшини України, займався пошуковою роботою, в результаті якої було відкрито багато сторінок історії краю, встановлено імена воїнів, які захищали Канівщину у роки Другої світової війни, виправлено свідомо викривлену комуністичним режимом правду як про події сивої давнини, так і про недавнє минуле. Кілька десятиліть мешканці республіки черпали свої знання про історію, природу і життя Шевченкового краю з численних публікацій позаштатного кореспондента популярних республіканських газет і часописів, місцевої преси і радіо Михайла Іщенка, статті якого були відзначені численними преміями та дипломами. І кожний його матеріал  був довершеним зразком небайдужого ставлення до улюбленої справи, вражав вишуканістю стилю та правдиво народною і, водночас, літературною українською мовою. Михайло Єфремович багато років був членом правління Всеукраїнської (Національної) спілки краєзнавців, Національної спілки журналістів України, входив до редколегії журналу «Краєзнавство», вирізнявся обдаруванням лектора та екскурсовода.

Особливо талант безстрашного захисника священних шевченкових видноколів розкрився у роки перебудови суспільного життя у країні вкінці 80-х – на початку 90-х років ХХ століття, коли над Канівщиною нависла реальна загроза промислової забудови унікальних дніпровських заплав та ландшафтів, знищення всесвітньо відомих археологічних пам’яток. У ті роки Михайла Іщенка, відомого природолюба та охоронця і популяризатора минувшини рідного краю – члена президії Українського товариства охорони пам’яток історії і культури та Українського товариства охорони природи - можна було побачити і серед найактивніших засновників Товариства української мови імені Тараса Шевченка та Всеукраїнської спілки краєзнавців, Українського руху за перебудову, відродження Української автокефальної православної церкви, не цурався він і активної політичної діяльності у лавах Демократичної партії та Конгресу українських націоналістів. Михайло Єфремович брав активну участь у роботі міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференцій, практично всіх Світових конгресів українців і з’їздів Товариства «Україна», вів активне спілкування з представниками української діаспори, вибудовуючи мости єднання українців світу. І саме його праці на ниві краєзнавства канівці завдячують дослідженням багатьох важливих подій та видатних постатей, пов’язаних з рідним краєм, зокрема діяльності Михайла Максимовича, академіка Миколи Біляшівського, Братерства Тарасівців, братів Олекси та Григорія Варавів, Олекси Гірника, родини Андрія Лівицького, героїв битви за Дніпро та багатьох інших достойників, чиї імена утверджували наше місто як один із центрів всеукраїнської історії. За ці дослідження він був удостоєний високої державної нагороди – почесного звання «Заслужений працівник культури України», премій Дмитра Яворницького, Олекси Гірника та Олекси Кобця, звання Почесного громадянина Канева.

Прощаючись назавжди з Михайлом Іщенком, людиною великої душі, краянином, патріотом, краєзнавцем, лікарем, та, усвідомлюючи непоправність втрати, яку понесла українська культурна спільнота, маємо перш за все визнати масштаби зробленого ним внеску у розбудову Української Держави, збереження безцінних природних та історико-культурних скарбів Шевченкового краю, зміцнення єдності нації та пишатися тим, що ми були його сучасником.

І вічним пам’ятником Михайлу Єфремовичу нехай будуть написані ним книги, оспівані та збережені і його стараннями канівські гори та незаймані дніпрові заплави, повернуті історичні назви вулиць міста, вдячні спогади краян.

 

Шевченківський національний заповідник 

Share |

Оцінка користувачів

Оцінити статтю


Останні статті

Навчальна екскурсія у музеї

Додано: 24.02.2021, 18:53

Шевченківський національний заповідник відвідали слухачі спецкурсу «Основи музеєзнавства» Далі ...

Участь у тренінгу

Додано: 16.02.2021, 19:07

Відбувся тренінг з питань створення сучасної стратегії розвитку Шевченківського національного заповідника Далі ...

Її знали, любили і шанували від Соренто до Петербурга…

Додано: 16.02.2021, 18:35

У 2021 році виповнюється 130-років з дня смерті Варвари Миколаївни Рєпніної Далі ...
При використанні матеріалів сайту, наявність гіперпосилання обов`язкова