«Букварь южнорусскій» Тараса Шевченка

 n593-2 n593-1

 

n593-3

 

 

 

n593-4

На початку січня 1861 р. у Петербурзі побачила світ остання прижиттєва книжка Тараса Шевченка «Букварь южнорусскій». Видано книжку у друкарні Й. Гогенфельдена накладом 10 000 примірників і коштом автора (195 крб. 50 коп.). Ціна однієї книжечки 3 копійки. Це було найдешевше на той час подібне видання.

На титульній сторінці  «Букваря…» зображено хрест, а на останній — сову символ знання і мудрості, адже Шевченко вважав, що вчити необхідно не лише грамоті, а й мудрості та розуму.

Посібник для навчання грамоти в недільних школах  було розраховано насамперед для дорослих учнів недільних шкіл. Декому з них було вже за 40 років. Тому Шевченко вважав, що необхідно навчити учнів букв, а згодом приступати до читання зв’язаного тексту, а не вивчати на пам’ять ізольовані склади, як це було узвичаєно.

Наприкінці 1850-х років почали з’являтися недільні школи з рідною мовою навчання як прояв українського національного пробудження. Це була фактично реалізація просвітницьких ідей кирило-мефодіївців, погляди яких поділяв Тарас  Шевченко. У той час на правобережній Україні йшла боротьба за душі українців між поляками, які прагнули зберегти свій вплив у царині освіти і росіянами, які мали такі ж  наміри.

Шевченко також задумав створити низку посібників для початкової освіти земляків-українців: буквар, лічбу (арифметику), етнографію, історію України, географію. Утім встиг написати і  видати лише «Букварь южнорусскій». Кошти для цього він знайшов, розігравши у 1861 р. у лотерею автопортрет у кожусі й смушевій шапці, який купив архітектор О. Рєзанов й одразу ж подарував Михайлу Лазаревському.

 «Букварь южнорусскій» складається з таких розділів: «Азбука», «Склади», «Молитви», «Рукописна азбука» (з великих і малих літер), «Лічба», думи та народні приказки.

Підручник пройшов через світську і церковну цензуру, оскільки містив молитви та пояснення до них. Шевченко вірив у Ісуса Христа – у Бога живої правди, а не в церкву як інструмент політичної влади. Він був переконаний, що Христос  навчає людей правди й любові, що виховання важливіше за формальні знання, що фахова освіта повинна вдосконалювати людину морально. Любов до Бога та ближнього у Шевченка ототожнюється з любов’ю до добра і справедливості, правди.

Тарас Григорович, уже тяжко хворий, переймався розсиланням «Букваря…» в недільні школи Києва, Полтави і Харкова. «Букварь южнорусскій» Шевченка українською мовою склав конкуренцію букварям церковнослов’янською мовою.

В експозиції музею Тараса Шевченка в Каневі експонується «Букварь южнорусскій» (1861), який було передано музею бібліотекою Центрального Державного музею Т. Г. Шевченка (Київ) у 1982 році. Це єдиний оригінальний примірник книжки в колекції Шевченківського національного заповідника.  

Світлана Брижицька
Share |

Оцінка користувачів

Оцінити статтю


Останні статті

Навчальна екскурсія у музеї

Додано: 24.02.2021, 18:53

Шевченківський національний заповідник відвідали слухачі спецкурсу «Основи музеєзнавства» Далі ...

Участь у тренінгу

Додано: 16.02.2021, 19:07

Відбувся тренінг з питань створення сучасної стратегії розвитку Шевченківського національного заповідника Далі ...

Її знали, любили і шанували від Соренто до Петербурга…

Додано: 16.02.2021, 18:35

У 2021 році виповнюється 130-років з дня смерті Варвари Миколаївни Рєпніної Далі ...
При використанні матеріалів сайту, наявність гіперпосилання обов`язкова