Книжкова виставка «Совість української нації»

В приміщені наукової бібліотеки організована книжкова виставка «Совість української нації»

6 жовтня виповнилося 135 років від дня народження Сергія Олександровича Єфремова (06.10. 1876 – 31.03.1939), літературознавця, шевченкознавця, громадсько- політичного діяча.

Цитатами виставки є слова Євгена Поповича із статті «Ціле життя вчуся мови…», яка надрукована в журналі «Хроніка 2000»  1996.  вип. 16 - «…Одна книжка, що стала мені найдорожчою: третій том повного зібрання творів Шевченка за редакцією Єфремова. Якщо знаєте, їх устигло вийти тільки два томи: спершу четвертий «Журнал», а тоді третій «Листування». То був великого формату том на 1036 сторінок: 36 із них – передмова Єфремова, 346 – листи Шевченка й до нього. А решта 652 сторінки – коментарі. Що то були за коментарі! Я тоді не знав, що таке енциклопедія, і ніколи не бачив її, але ті коментарі стали для мене немов би прообразом пізнішої Шевченкової енциклопедії. До цієї книжки в мене залишився пієтет на ціле життя», та слова Агатангела Кримського «…все, що пише Єфремов, він пише картинно, жваво, дотепно, розумно і прекрасною, бездоганною зразковою українською літературною мовою…»

Єфремов був одним з найвидатніших представників неонародництва в українській літературі. Єфремов вважав, що однією з провідних ідей в історії української літератури завжди була “визвольно-національна ідея”. Єфремов - автор монографічних нарисів про видатних українських письменників: “Марко Вовчок” (1907), “Тарас Шевченко” (1914), “Співець боротьби і контрастів” (1913) (у виданні 1926 - “Іван Франко”), “Михайло Коцюбинський” (1922), “Іван Нечуй-Левицький”, “Іван Карпенко-Карий” (1924), “Панас Мирний” (1928) та ін. Однією з найвизначніших праць Єфремова було видання “Щоденника” і “Листування” Т. Шевченка (1927-28). Історико-літературні погляди Єфремова найповніше представлені в його фундаментальній двотомній праці “Історія українського письменства” (1911).

На виставці широко представлені твори С.О. Єфремова, біографічні відомості, статті про видатного шевченкознавця:

Єфремов С.О. Літературно – критичні статті.  / Науково – популярне видання. – К.: Дніпро, 1993. 351 с.: портр. – («Сер. Укр. літ. думка»).

Єфремов С.О. Шевченкознавчі студії / С.О. Єфремов; Передмова Е.С. Соловей; упорядкув. О.В. Меленчук.   / Науково – популярне видання.  – К.: Україна, 2008. – 368 с., портр.

Єфремов С.О. Щоденники, 1923-1929. – К.: ЗАТ «Газета «РАДА», 1997. – 848 с.: іл. – (Серія «Мемуари»).

Єфремов С.О. Історія українського письменства / Худож. оформл. В.М. Штогрина. – К.:  «Феміна», 1995. – 688 с.

Чижевський Д.І. Історія української літератури ( від початків до доби реалізму). / Худож. оформл. В. М. Штогрина. – Тернопіль: МПП «Презент», за участю ТОВ «Феміна», 1994, - 480 с.

Мельник Т. Сергій Єфремов і Дмитро Чижевський: дві літературні методології – одна мета…» - Літературна Україна. -1996. / 16 травня , стор. 5. - Про книги С. Єфремова «Історія укр. письменства» та Д. Чижевського «Історія укр. літератури».

Єфремов С.О. Історія українського письменства.

Повне зібрання творів Тараса Шевченка. Том. ІV. Під. загальн. ред.  Сергія Єфремова.

Т. Шевченко Щоденні записки. (Журнал).: текст. первісні варіанти, коментарій.

Вступ. слово С. Єфремова. Державне вид-во України.  1927. – 786 с.

Зубкова Н.М. документи С. Єфремова в фондах Інституту Рукопису Національної Бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. - Рукописна та книжкова спадщина України: археографічні дослідження унікальних та  бібліотечних фондів. Вип. 11 редак. колегія Л.А. Дубровіна (відповід. редактор) [та ін.],  / НАН України, Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського. – К., 2007. – 325 с.

Єфремов С. За рік 1912-й. Під обухом. Більшовики в Києві. – К.6 Вид –во «Орій» при УКСП «Кобза»,1993. – 136 с. – (Спадок).

Анатолій Болабольченко.  Сергій Єфремов. Повернення із забуття.: Історичні постаті. - Київська старовина. – 2006. - № 5 – с. 107 – 147.

Іван Франко. - Сергій Єфремов – Шевченко й українське письменство, К.,1907, с. 32.- Записки Наукового товариства імені Шевченка (Т. LХХХІІІ. Рік ХVІІ.) Рік 1908 кн. ІІІ. с. 230 -231.

Сергій Єфремов. Новий Шевченків автограф. Записки Наукового товариства імені Шевченка (Т. LХІV. Рік ХІV.) Рік 1905 кн. ІІ.  с. 9 – 11.

Всього на виставці представлено 25 видань.

Сергій Єфремов став не лише відомим громадсько-політичним діячем. Ученим літературознавцем, а й блискучим публіцистом. У його особі національний рух отримав обдарованого, талановитого подвижника. Він перетворив журналістику, періодичну пресу на знаряддя боротьби за національні й соціально-політичні права, у засіб ширення здобутків української культури, освіти мас і гуртування їх навколо національної ідеї.

Share |

Оцінка користувачів

Оцінити статтю


При використанні матеріалів сайту, наявність гіперпосилання обов`язкова