До 125-річчя від дня народження Михайла Скорульського (1887 – 1950)

 

18 жовтня 2012 року о 15 годині у виставковому залі музею на Тарасовій горі відкрилася виставка Образи „Лісової пісні” в ескізах  Олександра Хвостенка-Хвостова  та Анатолія Волненка до балету  Михайла Скорульського” (з приватної  збірки родини Скорульських). 

 Виставка діятиме до 30 жовтня 2012 року.

Михайло Адамович Скорульський – український композитор-класик, піаніст, диригент, педагог, музично-громадський діяч, заслужений діяч мистецтва України (1947), кандидат мистецтвознавства (1939), професор (1949).

Народився і зростав у родині з  чітко визначеними музично-естетичними та просвітницькими ідеями. Змалку проявляв наполегливість в різнобічному опануванні музичного мистецтва, навчаючись у Житомирі (музичні класи ІРМТ Л.М. Мєстєчкіна), а  пізніше у Петербурзькій консерваторії (клас фортепіано - Г.Н. Єсипова, теорія композиції – М.О. Штейнберг, В.П. Калафаті, Й.Я. Витола, диригентський клас – О. Черепнін, О. Лядов). Був одружений з співачкою Людмилою Андрієнко. Певний час працював на Поволжі, а потім - у Житомирі, де створив струнний, а згодом і симфонічний оркестр з солідним класичним репертуаром та Музично-вокальну студію Скорульських з консерваторським обсягом предметів. Паралельно діяла заснована подружжям Житомирська хореографічна студія, де навчалася дочка Скорульських Наталя. О цій порі М.А. Скорульський здійснює активну суспільно-просвітницьку  та музичну діяльність і займається композиторською творчістю. У 1933 році він став референтом філармонії і викладачем Київської консерваторії ім. П.І. Чайковського. В цей час Скорульський проводить активну педагогічно-наукову роботу - пише кілька теоретичних праць, захищає дисертацію і отримує ступінь кандидата мистецтвознавства.

Найщасливішим творчим періодом було літо 1936 року. У с. Мотовилівка під Києвом народився клавір балету „Лісова пісня”, який з часом, тяжко долаючи терни радянської ідеологічної цензури, став вершиною української хореографії ХХ століття. Лібрето балету написала дочка композитора, солістка балетної трупи Київського державного театру опери та балету ім. Т.Г. Шевченка Наталія Михайлівна Скорульська.

Під час Великої Вітчизняної війни композитор жив в Алма-Аті. До Києва він повернувся у 1944 році.

Прем’єра „Лісової пісні” відбулася тільки 25 лютого 1946 року в ювілейний вечір, присвячений 75-річчю з дня народження Лесі Українки. Постановку здійснили балетмейстер Сергій Сергєєв, диригент Борис Чистяков та один з основоположників української сценографії О.В. Хвостенко-Хвостов. Сергєєв радикально перекроїв лібрето й музику відповідно до класичних канонів драматичного балету.  Неординарною та багато в чому експериментаторською стала й конструктивістська сценографія Хвостенка-Хвостова: пагорб по центру сцени порушував чіткі лінії класичного кордебалету  і ускладнював танець солістів, а своєрідне графічне вирішення костюмів на практиці обтяжувало рухи танцівниць. Проте сміливі художні рішення сценографа розширили діапазон осмислення триєдності літературного твору, музики і танцю.

М.А. Скорульський натхненно і плідно працював до кінця 1940-х років. Після тяжкої хвороби помер 21 лютого 1950 року, похований на Байковому кладовищі у Києві.

Справжнє ж хореографічне народження „Лісової пісні” відбулося аж 25 травня 1958р. теж в Києві. Поставив спектакль Вахтанг Вронський за участі лібретиста і хореографа Наталі Скорульської, а також диригента Бориса Чистякова. Художній образ балету створив видатний український сценограф Анатолій Волненко: поетичне трактування оформлення художник талановито і органічно поєднав з літературним твором Лесі Українки та музикою М.А. Скорульського.

За успішне, більш як півстолітнє сценічне життя балету, його бачили у Єгипті, Португалії, Німеччині, Болгарії, Румунії, Словаччині та Латинській Америці. Чотири рази балет гастролював у Японії. В цій країні було відзнято дві телеверсії вистави. Також балет увійшов до відео антології „Балетне мистецтво народів світу”, створеної японською телекомпанією „Ен Ейч Кей”.

На виставці експонуються ескізи костюмів з приватної збірки родини Скорульських. Вони цінні не лише з мистецької точки зору, - численні прізвища на ескізах висвітлюють етапи постановочного процесу, та ще й у різних театрах, перелік київських і харківських виконавців різних ролей та інші відомості.

Роксана Микитівна Скорульська – онука композитора й донька балерини і лібретиста „Лісової пісні” Наталі Скорульської, розповіла складну історію натхненного створення балету, а також нелегкі етапи його перших постановок.

Шевченківському музею вона подарувала ескіз О.В. Хвостенка-Хвостова до опери М. Вериківського „Наймичка” (постановка  Київського театру опери та балету ім. Т. Шевченка в евакуації в Іркутську. Театральний сезон 1943-1944 років. Папір, акварель). Також до музейних фондів нею передані: диск „До 100-річчя з дня народження. Незабутні. Михайло Скорульський. Головна Редакція музичних програм республіканського телебачення”, диск „Лісова пісня” (балет). М. Київ, ДТОБ ім. Т. Шевченка. 1958р. Михайло Скорульський. Лібрето Наталі Скорульської за драмою-феєрією Лесі Українки. Постановка В. Вронського, Н. Скорульської. Сценографія, костюми: А. Волненко. Укртелефільм – 1981р. Режисери: Ю. Суярко, Н. Скорульська. Диригент: С Турчак, диск „Ох, не однаково мені...” (моновистава на два відділи за творами Т. Шевченка). Телеверсію знято НМШ в 1993р. Читає лауреат Державної премії ім. Т.Г. Шевченка, Народний артист України Павло Громовенко. Архів родини Скорульських-Громовенків, журнал „Музика” №4 2012 ЗІ СТАТТЕЮ р. Скорульської „Класик української музики ХХ століття” (до 125-річчя від дня народження композитора).

Підготувала зав. сектору виставкової роботи Тетяна Матлах

Share |

Оцінка користувачів

Оцінити статтю


Останні статті

Письменник країни дитинства Всеволод Нестайко

Додано: 11.02.2020, 10:06

До 90-річчя з дня народження Далі ...

Вечір пам`яті Василя Симоненка

Додано: 21.01.2020, 10:44

17 січня відбувся вечір пам`яті Василя Симоненка Далі ...

Євгенії Горєвій 90 років

Додано: 9.01.2020, 11:13

6 січня виповнилося 90 років талановитій поетесі Далі ...
При використанні матеріалів сайту, наявність гіперпосилання обов`язкова