День народження А.П. Гайдара

 

 

 

 

 

 

 

 

22 січня виповнилося 110 років з дня народження російського радянського дитячого письменника-воїна А.П. Гайдара, автора цілого ряду художніх та публіцистичних творів: «Р.В.Р.»(1925), «Школа»(1929), «На графских руїнах»(1929) «Дальні краї»(1931), «Військова таємниця»(1934), «Доля барабанщика»(1938), «Четвертий бліндаж»(1931), «Нехай світить»(1933), «Голуба чашка»(1936), «Чук і Гек»(1939), «Дим у лісі» (1939),  «Казка про військову таємницю, Хлопчиша-Кибальчиша та його тверде слово»(1933), «Гарячий камінь»(1941) та ін.

Влітку 1941 року А.П. Гайдар приїхав до Києва в якості військового кореспондента газети «Комсомольська правда». Разом із іншими фронтовими кореспондентами побував на різних ділянках Південно-західного фронту, лінія якого проходила майже на 300 кілометрів від Черкас до Чернігова. До нас дійшло 5 фронтових нарисів А.П. Гайдара: «Біля переднього краю», «Ракети и гранати», «Війна и діти», «Біля переправи», «Міст».

У повісті «Гайдар на війні» М. Котов і В. Лясковський, кореспонденти газети «Комсомольська правда», детально описали як діяв на фронті, в бойових і життєвих обставинах А.П. Гайдар.

Перебуваючи на Україні і спілкуючись з місцевим населенням він називав себе «старим хохлом» і дуже любив ніжне і ласкаве слово «мова». У свою мову він часто вставляв українські слова і окремі фрази. Виходила дуже цікава суміш, яку неможливо було слухати без усмішки. Але письменник відносився до цього досить серйозно: «Вы говорите об украинской мове, что-де она мне не дается. А ведь я ей учился у Тараса Шевченко! Драгоценная мова. Чистая, как родниковая вода».

Неодноразово був А.П. Гайдар у Каневі. Вперше А.П. Гайдар приїхав до міста влітку 1941 року, коли радянські війська вели контрнаступ. Канівський міст зв’язував тил з частинами, що вели жорстокі бої в районі Канева. На правий берег перевозили машини з боєприпасами. Фашистська авіація бомбила міст. Під враження побаченого, А.П. Гайдар пише фронтовий нарис «Міст». У нарисі – побут війни, сила людського духу, що перемагає страх, презирство до ворога і віра в перемогу.

Був А.П. Гайдар і на Тарасовій горі. Саме на цій горі збирався дислокувався радянський полк для оборони. Це надзвичайно стривожило письменника, адже він розумів, що коли німці засічуть батареї, встановлені на горі, вони почнуть інтенсивний артилерійський обстріл. І що тоді буде з могилою Т.Г. Шевченка? А.П. Гайдар поїхав в штаб дивізії і добився передислокації полку на іншу гору. А про Тарасову гору він сказав: «Это не просто высота, Чернечья гора, Тарасова гора…. Это тоже подвиг ума и сердца».

18 вересня 1941 року радянські війська залишили Київ. А.П. Гайдар відмовився вилетіти з військовими кореспондентами до Москви. Про його подальшу долю ми дізнаємося із спогадів очевидців, фронтових листів, журналістських розслідувань.

У вересні 1941 року А.П. Гайдар потрапив у партизанський загін Ф.Д. Горєлова.  Згідно довідки партійного архіву обкому, загін діяв з 8 вересня по 23 жовтня 1941 року на лівобережжі сучасної Канівщини.

З донесення журналіста «Комсомольської правди» капітана А. Башкірова ми дізнаємося, що А.П. Гайдар зарекомендував себе у загоні відважним кулеметником, вів щоденник партизанського загону, написав декілька ліричних творів у формі листів до дружини і сина. А.П. Гайдар загинув 26 жовтня 1941 року в результаті сутички з ворожою засідкою.

У музеї «Літературна Канівщина» зберігається унікальний експонат – лист лейтенанта С.Ф. Абрамова, очевидця загибелі А.П. Гайдара. Лист написаний у 1942 році. У ньому С.Ф. Абрамов повідомляє дружину А.П. Гайдара – Дору Матвіївну як загинув письменник і де знаходиться його могила.

21 вересня 1947 року прах А.П. Гайдара перевезено до Канева і поховано у міському парку, біля Успенського собору.

У 60-х роках ХХ ст. у місті побудовано унікальний заклад – Бібліотеку-музей А.П. Гайдара. Сьогодні на базі Бібліотеки-музею А.П. Гайдара працюють відділи Шевченківського національного заповідника: н.-д. відділ «Літературна Канівщина» та відділ бібліотеки.

Московська обласна бібліотека для дітей ім. А.П. Гайдара запросила нас до участі у флеш-мобі під девізом «Гайдар. ХХІ століття». 22 січня о 14-00 у бібліотеках, що носять ім’я А.П. Гайдара, у гайдарівських музеях у Льгові, Арзамасі, Клину відбулися заходи, присвячені письменнику.

Співробітники н.-д. відділу «Літературна Канівщина» взяли участь у флеш-мобі, організували та провели 22 січня  покладання квітів та мітинг на могилі А.П. Гайдара.

Біля могили зібралася учнівська та студентська молодь, громадськість міста.

Квіти на могилу письменника було покладено від імені родини А.П. Гайдара, співробітників відділів «Літературна Канівщина» та відділу бібліотеки Шевченківського національного заповідника, які є хранителями гайдарівської могили, від громадськості,  учнівської та студентської молоді Канева.

На мітингу виступили: директор клубу-музею «Ветеран» Балан В.О., ветеран Великої Вітчизняної війни Радянського Союзу М.Н. Головченко, головний спеціаліст Канівського міського відділу культури К.Е. Андрієнко, депутат обласної ради І.І. Костогриз.

Вірші, присвячені А.П. Гайдару, читали студенти Канівського училища культури і мистецтв, голова Канівської літстудії «Зорянка» Т.І. Яковенко.

Вшанували пам'ять А.П. Гайдара і учні Ліплявського НВК. Вони поклали квіти до пам’ятного знаку на місці загибелі письменника.

Зав. н.-д. відділу «Літературна Канівщина»

Шевченківського національного заповідника Юрченко І.К.

Фото Кардаш Ю.А.

Share |

Оцінка користувачів

Оцінити статтю


Останні статті

Письменник країни дитинства Всеволод Нестайко

Додано: 11.02.2020, 10:06

До 90-річчя з дня народження Далі ...

Вечір пам`яті Василя Симоненка

Додано: 21.01.2020, 10:44

17 січня відбувся вечір пам`яті Василя Симоненка Далі ...

Євгенії Горєвій 90 років

Додано: 9.01.2020, 11:13

6 січня виповнилося 90 років талановитій поетесі Далі ...
При використанні матеріалів сайту, наявність гіперпосилання обов`язкова