Відгук на книгу „Кобзарство і ми”

Все сумує, - тільки слава 

Сонцем засіяла,

Не вмре кобзар, бо навіки

Його привітала.

Т. Шевченко. „На вічну пам’ять Котляревському”.

                                                                                   

 

У рік 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка побачила світ книга, на яку чекали тисячі шанувальників кобзарського мистецтва та української пісні – „Кобзарство і ми” у двох томах, видана Галицькою видавничою спілкою. Її авторами стали львів’яни – батько, його донька та онук: Жеплинський Богдан Михайлович – бандурист, інженер, науковець, громадський діяч, заслужений працівник культури України, відмінник народної освіти, член Наукового Товариства імені Тараса Шевченка, член Національної спілки кобзарів України; Дарія Богданівна Ковальчук – інженер хімік-технолог, педагог, музикант, магістр релігійних наук та Ковальчук Мирослав Миронович – інженер, хімік-технолог, магістр хімічних наук.

Взагалі, укласти таку книгу – під силу лише великим науковим колективам. А тут – батько, донька, онук! Ця книга ніби підсумок великої подвижницької праці відомого дослідника кобзарського мистецтва Богдана Жеплинського, який у цьому році відзначив свій ювілейний – 85-й день народження. У книзі представлено окремі статті Б. Жеплинського про кобзарів-бандуристів, з якими він особисто знайомий, тексти його    доповідей на конференціях в галузі кобзарознавства. Наводяться також дописи інших авторів про Б. Жеплинського як знавця біографії кобзарів, бандуристів, лірників. Книга містить рецензії на книги дослідника, листи визначних бандуристів до нього. Матеріал  видання охоплює хронологічні рамки 1950-2014 років. Збірник ілюстрований численними світлинами, а також містить відеодиски з розповідями Богдана Жеплинського про кобзарство.

Виходу цієї книги передувала титанічна робота. Три роки тому, у 2011 році, побачило світ унікальне видання „Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник”, підготовлене Б. Жеплинським та Д. Ковальчук. У ньому дослідники розкривають історію кобзарства як джерела духовного багатства українського народу, досліджують витоки походження цього унікального мистецтва. Вона цікава читачам ще й тим, що її авторам вдалося відкрити досі мало знані імена українських кобзарів, які залишили вагомий внесок в історії кобзарського епосу, розкрити їхні життєві та творчі шляхи, вивчити репертуар. Цінність книги підсилюють ілюстрації. Багатьох кобзарів, про яких іде мова у цьому виданні, вже немає в живих. І ця книга – ще один вияв пошанування їх пам’яті, уклін перед талановитими митцями.

Кобзарі... Не одне покоління українців славили одного з цієї славної когорти – Тараса Шевченка – автора поезій під назвою „Кобзар”. Ця книга стала для більшості наших земляків і настільною, і найкращою. Тарас Григорович любив і шанував кобзарів, завжди охоче слухав їхній спів, возвеличив їх у своїх численних поезіях, закликав не забувати ні сьогодні, ні завтра, ні через століття народних співців, які в історичних піснях і думах несли ідею боротьби за самостійність і незалежність України. Тим більше, що ці люди не залишали після себе ніяких писемних чи друкованих джерел....

З великим інтересом ознайомились з книгою „Кобзарство і ми” працівники Шевченківського національного заповідника, адже однією із наяскравіших сторінок історії Тарасової гори є пошанування великого сина українського народу кобзарями – духовними провідниками нації. Ми знаємо імена багатьох кобзарів, які свого часу піднімалися на круту Тарасову гору. Серед них Остап  Вересай, Іван  Кучугура-Кучеренко, Євген Адамцевич, Олександр Маркевич, Михайло Полотай, Андрій Саченко, Олекса Чуприна, Єгор  Мовчан, Никон  Прудкий та багато інших. Мрією багатьох кобзарів було бажання, щоб тут завжди лунала кобзарська пісня, українська музика, слово.

Тарасова гора єднає навколо себе людей, вірних Шевченковим заповітам національного єднання, братолюбія. Богдан Жеплинський – великий друг музею Тараса Шевченка в Каневі. Його книги, комплекти листівок, спогади про кобзарів, фольклорні матеріали, унікальні фото стали гідним доповненням музейної збірки, увійшли до наукових видань Шевченківського національного заповідника, представлені у музейній експозиції. Подвижницька праця дослідника, багаторічне плекання української культури, віковічних традицій рідного народу, вивчення кобзарства заслуговує на велику повагу.

Щойно видана книга  „Кобзарство і ми” пронизана високою духовністю, покликана популяризувати старовинне українське мистецтво, що сьогодні відроджується. Сподіваємось, що видання здійснить глибокий вплив на виховання багатьох поколінь української нації, зокрема і дітей, які сьогодні оволодівають мистецтвом гри на бандурі, філософією кобзарства.

Переконані, книга „Кобзарство і ми” знайде своїх вдячних читачів. Гарного їй шляху до сердець людей, не байдужих до пророчого кобзарського слова!

 

Віта Дзима

 

 

Share |

Оцінка користувачів

Оцінити статтю


Останні статті

«…на славу нашої преславної України»

Додано: 24.07.2014, 10:21

18 липня 2014 року Тарасову гору відвідав Володимир Юхимович Мельниченко Далі ...

Творча зустріч Анатолія Буртового

Додано: 24.07.2014, 09:45

16 липня у виставковому залі на Тарасовій горі відбулася творча зустріч художника Анатолія Миколайовича Буртового Далі ...

Меморіальна дошка Василю Панасовичу Березі

Додано: 24.07.2014, 09:34

Виконавчий комітет Канівської міської ради погодив пропозицію про встановлення меморіальної дошки Березі Василю Панасовичу Далі ...
При використанні матеріалів сайту, наявність гіперпосилання обов`язкова