Меморіальна дошка Василю Панасовичу Березі

Виконавчий комітет Канівської міської ради своїм рішенням від 16 липня за №171 цього року погодив пропозицію президії Канівської міської ради ветеранів про встановлення меморіальної дошки Березі Василю Панасовичу на будинку відділу «Літературна Канівщина» Шевченківського національного заповідника, підтриману розширеним засіданням науково-методичної ради заповідника. Наступним кроком буде розробка проекту барельєфу, визначення місця його встановлення. 

Подвижницька діяльність Василя Панасовича Берези (21.01.1936 – 17.07.2013) – науковця, педагога, поета, перекладача, заслуженого діяча культури  України і Польщі  – то ціла епоха в духовному житті міста. Сорок років він пропрацював директором унікального дитячого закладу культури – Бібліотеки-музею А.П. Гайдара (1965-2006), його праця по вихованню любові до рідного краю, патріотизму відзначена численними нагородами, почесними званнями.

Народився Василь Береза в Каневі Черкаської області. Після закінчення Київського університету імені Т. Г. Шевченка (1958-1963) працював учителем української мови та літератури на Черкащині. Його творчий ентузіазм, напружену копітку дослідницьку роботу директора Бібліотеки-музею А.П. Гайдара в 1980 році було відзначено Республіканською комсомольською премією імені М. Островського. Ідеї добра, людяності, взаємодопомоги, що стали основою тимурівського руху, Василь Панасович Береза поширював не лише на Канівщині, а й за межами країни (Польща, Болгарія, Німеччина). Неодноразово був почесним гостем всесоюзних зльотів тимурівців.

Завжди перебуваючи у вирі громадського життя, Василь Панасович з 1966 року очолював правління Канівської районної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, входив до правління обласної організації цього товариства. Підготував низку публікацій у місцевих, республіканських та всесоюзних періодичних виданнях про А.П. Гайдара, роботу Бібліотеки-музею, тимурівський рух. Його перу належить ряд путівників: «Бібліотека-музей А.П. Гайдара: Фотобуклет» (1970), «Бібліотека-музей А.П. Гайдара: Путівник» (1970), «Библиотека-музей А.П.Гайдара: Путеводитель» (1975), «В гости к Гайдару: Путеводитель» (1984), «Канів: Путівник» (1988), «Библиотека-музей А.П. Гайдара: Путеводитель» (1986), «Музеї Канева: Короткий путівник» (1977).  Переклав з російської на українську чотири книги про творчість Аркадія Гайдара.

В.П. Береза був удостоєний звання заслуженого працівника культури України (1972), нагороджений орденом «Знак Пошани» (1981) та «Знаком Гайдара» (1981), ювілейною медаллю «За доблесну працю», численними почесними грамотами.         В.П. Береза – талановитий поет, член літературної студії «Зорянка» з самого початку її заснування у 1967 році, співавтор колективних поетичних збірок: «Біль і радість» (1996), «Зорянка» Кобзареві» (1999), «Зоряні світанки» (2008), «Канівщина наш зоряно-медовий край» (2011), «Зоресад» (2012), «Зоряними шляхами Тараса» (2014). За свою літературну діяльність, допомогу в створенні музею О. Кобця у канівській гімназії ім. І. Франка Василь Береза отримав звання лауреата Канівської літературної премії ім. Олекси Кобця (1998).

Досконало володіючи польською мовою, В.П. Береза деякий час викладав її в Канівській гімназії ім. І. Я. Франка. Його переклади творів польських авторів надруковано в збірці учителів і учнів гімназії ім. Івана Франка «Первоцвіт» (1996). Як очільник Товариства поляків «Ляторосль» став ініціатором багатьох культурологічних акцій, найвагомішим досягненням було створення в 1970-х роках музею відомого польського громадського діяча Людвіка Варинського в с. Мартинівка, де в 1856 році народився видатний поляк. Упродовж багатьох років Василь Панасович популяризував культурну спадщину польського народу. В 2011 році за дорученням консула Республіки Польща в Києві Дороти Дмуховської Василю Панасовичу було вручено першу в місті «Карту поляка». В 2012 році він отримав почесне звання «Заслужений для Польської Культури». В останні роки свого життя Василь Береза впорядковував архів, писав спогади. Помер 17 липня 2013 року  після тривалої хвороби. Похований у місті Каневі, яке він оспівував у своїй поезії, досліджував його історію і плекав майбутнє.

Ірина Юрченко, Ольга Білокінь.

Share |

Оцінка користувачів

Оцінити статтю


Останні статті

Письменник країни дитинства Всеволод Нестайко

Додано: 11.02.2020, 10:06

До 90-річчя з дня народження Далі ...

Вечір пам`яті Василя Симоненка

Додано: 21.01.2020, 10:44

17 січня відбувся вечір пам`яті Василя Симоненка Далі ...

Євгенії Горєвій 90 років

Додано: 9.01.2020, 11:13

6 січня виповнилося 90 років талановитій поетесі Далі ...
При використанні матеріалів сайту, наявність гіперпосилання обов`язкова