Пам’яті Миколи Федотовича Біляшівського

22 квітня Миколу Біляшівського (1867–1926)  –  видатного українського вченого, академіка АН УРСР, археолога, етнографа,  мистецтвознавця, пам’яткоохоронця, природоохоронця, фундатора музейної справи – пошанували з нагоди 90-річчя від дня його смерті представники родини, громадськості та науковців із Києва, працівники Шевченківського національного заповідника та Канівського природного заповідника.

Життя і діяльність відомого вченого тісно пов’язана з Каневом і Канівщиною. У 1890–1893 рр. М. Ф. Біляшівський проводив розкопки Княжої гори, літописного міста Родень. У 1897 р. він придбав ділянку землі площею 14 десятин, в яку входили гора Мале Городище, кілька ярів та схил Мар’їної гори.

Все своє життя видатний вчений опікувався могилою Великого поета і художника Тараса Шевченка. Ще наприкінці ХІХ ст. знавець канівських гір М. Ф. Біляшівський був близький до відкриття місця між Каневом і Пекарями, обраного Тарасом Шевченком для своєї майбутньої оселі. Саме завдяки піклуванню М. Ф. Біляшівського в 1920-х рр. вдалося здійснити ряд заходів по охороні могили Великого Кобзаря на Тарасовій горі. Вчений-подвижник врятував частину пам’ятника-хреста, скинутого з могили Т.Шевченка в 1923 році. Микола Біляшівський – учасник археологічних з’їздів, редактор збірника «Археологическая летопись Южной России», автор праць з археології, етнографії, мистецтвознавства, у 1902–1923 рр. – директор Київського історичного музею. У 1995 році нащадки видатного вченого, його онук Микола Миколайович Біляшівський, правнук Богдан Борисович та невістка Ганна Миколаївна, подарували Шевченківському національному заповіднику оригінал офорта Тараса Шевченка «Приятелі».

Микола Федотович Біляшівський пішов з життя 21 квітня 1926 р. у Києві.  Згідно із заповітом його поховали на власній садибі, яка сьогодні є територією Канівського природного заповідника Київського національного університету імені Т.Г.Шевченка (нині могила археолога, етнографа і мистецтвознавця – пам’ятка історії національного значення). В день поховання Сергій Єфремов, Данило Щербаківський та інші достойники побували й на Тарасовій горі, про що, зокрема, свідчить  запис у книзі вражень відвідувачів Шевченкової могили від 24 квітня 1926 року.

Тож квітневого дня 2016 року шанувальники М. Ф. Біляшівського відвідали відтворену козацьку церкву Покрови Пресвятої Богородиці (Тарасову церкву), про історію якої розповіла провідний науковий співробітник, заслужений працівник культури, кандидат філології, З.П. Тарахан-Береза. Поминальну панахиду відслужив священик о. Сергій. Після покладання квітів на могилу Тараса Шевченка та до пам’ятного знака Олексі Гірнику, присутні вклонились могилі М. Ф. Біляшівського. Добрими словами згадали видатного українського вченого Зінаїда Тарахан-Береза, внук ученого, науковець  Микола Біляшівський,  директор музею «Хата на Пріорці» Надія Наумова, гості оглянули пам’ятні місця, пов’язані з іменем видатного українця.

 

Віта Дзима, Ольга Білокінь

Share |

Оцінка користувачів

Оцінити статтю


Останні статті

Вечір пам`яті Василя Симоненка

Додано: 21.01.2020, 10:44

17 січня відбувся вечір пам`яті Василя Симоненка Далі ...

Євгенії Горєвій 90 років

Додано: 9.01.2020, 11:13

6 січня виповнилося 90 років талановитій поетесі Далі ...

Українець. Оце і вся моя біографія

Додано: 8.01.2020, 13:54

8 січня 2020 року виповнюється 85 років з часу народження Василя Симоненка Далі ...
При використанні матеріалів сайту, наявність гіперпосилання обов`язкова