|
10 червня 2016 року у конференц-залі музею Тараса Шевченка відбулося наукове засідання, присвячене 125-річчю створення «Братства Тарасівців» (1891-1898), таємного українського політичного товариства.
Організаторами заходу виступили: Шевченківський національний заповідник, Науково-дослідний інститут українознавства, Всеукраїнське об’єднання «Свобода», Благодійний фонд Івана та Юрія Липів (Одеса), Канівська міська рада, Недержавний аналітичний центр «Українські студії стратегічних досліджень».
«Братство Тарасівців» - перша політична організація Наддніпрянської України, яка поставила вимогою створення Української самостійної держави. Далекого 1891 року, на зелену неділю, на могилі Тараса Шевченка виник задум створення організації у харківських студентів М. Базькевича, М. Байздренка, В. Боровика, І. Липи. Вони дали клятву на цьому святому місці присвятити життя Україні та боротьбі за національну єдність українців. У подальшому ідеологом і провідником цього Братства став Микола Міхновський (на той час студент-правник Київського університету). Серед близько ста активних діячів були відомі письменники, науковці: В. Боржковський, М. Вороний, Б. Грінченко, M. Кононенко, М. Коцюбинський, В. Самійленко, Є. Тимченко, В. Шемет та інші.
Учасники заходу у Каневі під звучання безсмертного «Заповіту» поклали квіти любові та пошани на могилу Тараса Шевченка та до пам’ятного знака Олексі Гірнику, Герою України.
Розпочався захід у конференц-залі музею Тараса Шевченка зі звучання Державного гімну України.
Відкрила захід Брижицька С., кандидат історичних наук, заступник генерального директора з наукової роботи генерального директора ШНЗ, яка розповіла присутнім про святкування на Тарасовій горі 5 червня 1995 року 104-ї річниці створення «Братства Тарасівців» за участю Марти Липи-Гуменецької, онуки Івана Липи, одного із засновників Братства. Також ведуча заходу ознайомила присутніх з книжково-публіцистичною виставкою, організованою відділом фондів (Манжара Г., Батеровська І.) та науковою бібліотекою (Гаєр Н.) заповідника.
Не залишила байдужими усіх присутніх постановка слухачів театральної студії «Фенікс» канівського Центра культури і мистецтв уривка з містерії Тараса Шевченка «Великий льох» «Три душі». Для дітей це був перший виступ у стінах музею Кобзаря.
Свої змістовні доповіді на науковому засіданні озвучили:
- Сиротюк Юрій, народний депутат України VII скликання, член ВО «Свобода», директор центру «Українські студії стратегічних досліджень» (Київ). «Братство тарасівців — пробоєм проти течії (ідейно-світоглядова революція Миколи Міхновського)»
- Галайко Богдан, кандидат історичних наук, директор Науково-дослідного інституту українознавства (Київ). «Братство тарасівців» — перша політична організація України».
- Іллєнко Андрій, народний депутат VII та VIII скликань, ВО «Свобода» (Київ). «Братство тарасівців». Безперервність державності: традиції попередників та втілення послідовників».
-Тиліщак Володимир, кандидат історичних наук, заступник голови Українського інституту національної пам'яті (Київ). «Державна політика у сфері національної пам'яті: виклики і завдання».
- Тарахан-Береза Зінаїда, провідний науковий співробітник Шевченківського національного заповідника, кандидат філологічних наук (Канів). «Братство Тарасівців» і незалежна Україна».
- Танана Раїса, завідувач науково-дослідним відділом «Історія Шевченкової могили» Шевченківського національного заповідника, заслужений працівник культури України (Канів). «Василь Пилипович Степаненко — активний член «Братства Тарасівців».
- Стамбол Ігор, науковий співробітник Інституту біографічних досліджень ННБУ ім. В.І. Вернадського, біограф Івана Липи (м. Київ). «Утворення та основні напрямки діяльності «Братства тарасівців».
- Мартинюк Ростислав, історик, тележурналіст (Київ). «Зв'язок «Братства тарасівців» з революційними гуртками» Харківського університету».
- Хоменко Олександр, науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства (Київ). «Від «кирило-мефодіївців» до «тарасівців»: світоглядні підстави «Profession de foi молодих українців».
- Кучеренко Світлана, заступник голови Благодійного Фонду імені Івана та Юрія Липів, біограф і бібліограф Юрія Липи (м. Одеса). «З історії липознавчих досліджень».
Насамкінець, доповідачі та слухачі погодилися з пропозицією якнайширше популяризувати у ЗМІ діяльність «Братства Тарасівців» та домагатися внесення до державних свят щорічне відзначення створення цього політичного товариства на Трасовій горі.
Також було підтримано пропозицію провести у травні 2018 року в Каневі Дев’яті Липівські читання, приурочені до 125-й річниці проголошення програми тарасівців «Символ віри молодих українців» в роковини Тараса Шевченка та 100-річчя визнання могили Тараса Шевченка національним надбанням.
Світлана Брижицька.
Канів
|
