Виставка Любові Міненко та її учнів «Життя як казка».

Виставку талановитої художниці Любові Міненко та її учнів «Життя як казка» відкрито у науково-дослідному відділі «Літературна Канівщина» Шевченківського національного заповідника. Виставка є результатом експериментально-дослідницької роботи вчителя зі своїми учнями і відкриває нову грань творчості Любові Міненко – педагогічну. Вона не тільки володіє достатньо високим рівнем знань, але вміє донести до учнів своє бачення і майстерність. На виставці експонується 30 акварельних робіт Любові Павлівни та 69 робіт її учнів (акварель, гуаш, пастель, аплікація).

Любов Павлівна Міненко – член Національної спілки художників України, Національної спілки театральних діячів України, лауреат премії ім. В. Стуса. Працює в техніці олії, акварелі, аплікації.

Народилася Любов Павлівна 5 травня 1950 року в Каневі. Під впливом незбагненно мальовничої краси канівських краєвидів народився її самобутній талант. 

Хист до малювання пробудився ще в п’ятому класі. Директор школи Іван Сорокопуд помітив Любині здібності і сказав про це батькам. Вони підтримали доньку – купили їй гуашеві фарби, зробили пензлики, бо фабричних не було. А наступного року Іван Іванович на шкільній лінійці оголосив, що за малярські успіхи Любу нагороджують поїздкою до Москви.

Закінчивши Канівську середню школу №2 вона поїхала до Києва вступати до художнього інституту, наполегливо й сумлінно пізнавала мистецтво живопису.

Творчу діяльність розпочала в Державному музично-драматичному театрі ім. Г.І. Петровського у Хмельницькому, де  виконала сценічне оформлення та розробила костюми до 10 вистав. У 1980 р. на замовлення монументального цеху при Національній спілці художників виконала монументальне оформлення Київського палацу одруження (в техніці карбування). Цілий рік працювала Любов Міненко, оформляючи панно розміром 10 кв. м. Через три дні після відкриття панно зняли, бо на ньому були яскраво виражені українські мотиви. Це був справжній удар для художниці і вона на цілих десять років відійшла від творчості.

Потужнім поштовхом для повернення у мистецтво стала пропозиція дирекції Національного музею Тараса Шевченка у Києві – організувати спільну з чоловіком, талановитим ювеліром Миколою Міненком, виставку.

За три місяці натхненної роботи художниця зробила близько сотні картин і тканинних аплікацій. Виставка мала великий успіх. Колекцію творів Любові Міненко розкупили іноземці.

Любов Міненко – активна учасниця Всеукраїнських та Міжнародних художніх виставок: у Національному  музеї Т. Шевченка, музеї Павла Тичини, Національному музеї літератури, Національному художньому музеї, Українському Домі, Державному музеї театру і кіно України, Києво-Могилянській академії, Київському Будинку вчителя, Національній науковій бібліотеці ім. В.І. Вернадського, Київському Будинку актора, галереї «Крок назустріч» (Київ),  Львівському Палаці мистецтв, Національному заповіднику Т.Г. Шевченка, музеї декоративно-прикладного мистецтва, Центрі Культури та Мистецтв (Канів).

У творчому доробку нашої талановитої землячки більше 1000 акварелей, 300 полотен олією й темперою, понад 100 авторських аплікацій, 20 пастелей. Значна частина творів зберігається в приватних колекціях за кордоном: у Франції, Австрії, Австралії, Ірані, Голландії, Великобританії, Канаді, Німеччині, США, Хорватії й інших країнах світу.

Мистецтвознавці зазначають, що твори Любові Міненко національні за духом. Образи створені нею – освідчення любові до України, її історії, поезії, фольклору. Ці картини – згустки енергії, що вибухають суцвіттями розмитих контурів і наповнюють простір. Вони глибоко народні і водночас модерні за композицією, грою кольорів.

З 2003 року Любов Павлівна живе у Каневі, викладає живопис у Канівському коледжі культури і мистецтв. Кожного дня вона запалює у серцях своїх вихованців вогник творчості, веде у високий світ мистецтва, розкриває їх обдарування і продовжує себе у своїх учнях.

Відкриття виставки стало справжнім святом краси, таланту. До музею завітали шанувальники творчості Любові Міненко, учні Канівської гімназії ім.. І. Я. Франка, студенти Канівського коледжу культури і мистецтв, громадськість міста. Художницю, педагога привітали: заступник Канівського міського голови з гуманітарних питань Наталя Матінова, генеральний директор Шевченківського національного заповідника Мар'ян Піняк та наукові співробітники музею, директор Канівської гімназії імені І.Я. Франка Ольга Ліворук, заступник директора з виховної роботи Канівського коледжу культури і мистецтв Анатолій Кондратенко, художниці: заслужений діяч мистецтв України Галина Морозова та голова Канівської творчої спілки «Мистецька скарбничка» Марина Морозова, члени канівської літературної студії «Зорянка», поетеси – Віра Носенко та Ніна Пилипенко.

Музичне вітання учасникам заходу прозвучало у виконанні студентки Канівського коледжу культури і мистецтв та солісток народного аматорського вокально-хорового гурту «Зорецвіт» Наталі Апонасевич та Валентини Москалець.

Любов Міненко подякувала присутнім за вітання та пообіцяла організувати у музеї ряд тематичних виставок.

 

Завідувач науково-дослідного відділу «Літературна Канівщина»

Ірина Юрченко

Фото провідного бібліотекаря відділу бібліотеки

Олени Делікатної


Share |

Оцінка користувачів

Оцінити статтю


Останні статті

Письменник країни дитинства Всеволод Нестайко

Додано: 11.02.2020, 10:06

До 90-річчя з дня народження Далі ...

Вечір пам`яті Василя Симоненка

Додано: 21.01.2020, 10:44

17 січня відбувся вечір пам`яті Василя Симоненка Далі ...

Євгенії Горєвій 90 років

Додано: 9.01.2020, 11:13

6 січня виповнилося 90 років талановитій поетесі Далі ...
При використанні матеріалів сайту, наявність гіперпосилання обов`язкова