Події на Тарасовій горі

Новітня сторінка в історії Чернечої гори розпочалася 22 травня 1861 року, коли було виконано заповіт пророка національного відродження, геніального поета і художника Тараса Шевченка знайти вічний спочинок на Вкраїні милій

Цією історичною подією, означеною Софією Русовою як «перший факт громадського національного життя в Україні», усі ми завдячуємо друзям поета – Григорію Честахівському, Олександру Лазаревському та Варфоломію Шевченку й українцям Петербургу, які виконали його бажання назавжди повернутись додому. Відразу ж після поховання насипали, за козацьким звичаєм, високу могилу, що стала місцем прощі і національною святинею.  

Перейменована прочанами на Тарасову гору, ця вершина стала одним із національних центрів єднання українців довкола ідеї творення Української Соборної Держави.

Згодом, за народні кошти, зібрані «Старою Київською громадою», у липні 1884 року могилу впорядкували, встановили величний чавунний пам’ятник-хрест та побудували хату-сторожку, відому як народний музей «Тарасова світлиця» (наразі за участі реставраторів Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» та фонду Миколи Томенка «Рідна країна» тут проводяться ремонтно-реставраційні роботи).

З роками до Шевченка все частіше і частіше йшли люди – українці та представники інших народів у пошуках правдивої України. І саме тут, влітку 1891 року, четверо юнаків – Іван Липа, Михайло Базькевич, Микола Байздренко та Віталій Боровик створили «Братерство Тарасівців» – першу таємну організацію, що поставила за мету «визволення народу українського з-під національного і економічного поневолення» та сформувала власний політичний ідеал – побудову Самостійної України.

Особливу роль у формуванні ідеї незалежності України відігравала Тарасова гора і в роки національно-визвольної революції 1917-1921 років. Тож, з ініціативи Василя Короліва-Старого та Симона Петлюри влітку 1918 року рішенням Ради Міністрів Української Держави могилу Тараса Шевченка визнано національною власністю та, разом із мальовничим довкіллям, запропоновано оголосити заповідною територією.

1 травня 1923 року пам'ятник-хрест було скинуто більшовиками з могили та встановлено тимчасовий – чавунне погруддя роботи Каленя Терещенка (нині ці два пам’ятники експонуються перед входом до музею).

Як державну інституцію заповідник створено 1925 року постановою РНК УСРР «Про оголошення території могили Т. Г. Шевченка державним заповідником» – з метою охорони меморіалу і поширення знань про поета.

Сучасного вигляду Шевченківський меморіал набув улітку 1939 року із встановленням на могилі Тараса Шевченка пам’ятника (скульптор Матвій Манізер, архітектор Євген Левінсон) та спорудженням музею (архітектори Василь Кричевський і Петро Костирко), урочисте відкриття яких відбулося 18 червня 1939 року.

Нині Шевченківський заповідник широко відомий у світі культурно-освітній, науково-дослідний і туристичний центр, який вивчає і популяризує надбання української національної і світової історико-культурної спадщини, творчість Кобзаря, історію Тарасової (Чернечої) гори, а також здійснює на своїй території охорону пам'яток від найдавніших часів до сьогодення, оберігає унікальний природно-ландшафтний комплекс Канівського Подніпров’я.

Значення Тарасової гори як національної святині в культурному і суспільно-політичному житті країни особливо зростає у нинішній час утвердження державності української нації. Звідси й зростаючий інтерес численних прочан і туристів з України та десятків країн світу до духовної вершини українського народу.

І цього травня, коли Україна відзначає 157-му річницю повернення свого великого сина до рідної землі. як завжди гостинно відчинені двері музеїв Заповідника для численних відвідувачів, до уваги яких оновлені експозиції та унікальні мистецькі виставки:

Музей Тараса Шевченка

«Дорога до Тараса» – шевченкіана майстра виробів з емалі Івана Юркова

(м. Хмельницький)

«На шляхах століть» – твори живописця і графіка Віктора Клименка (м. Черкаси), заслуженного діяча мистецтв України 

«З Україною в серці» – твори Феодосія Гуменюка (м. Київ), народного художника України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка

 

Історичний музей

«Немеркнуче світло великого подвигу»–виставка до Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (з фондової колекції музею) 

Музей «Народне декоративне мистецтво Канівщини»

«Простір-форма-ідея» - виставка скульптур Володимира Толстоп'ятова (м. Канів), члена Національної спілки народних майстрів України.

«В осерді часу» – гобелени Тетяни Сосуліної (м.Черкаси), члена Національної спілки художників України.

«Творчий доробок Вадима Коваленка» – виставка робіт майстра декоративного мистецтва (м. Київ).

«Образ Кобзаря в народній творчості» – виставка до 157-ї річниці від дня поховання праху Тараса Шевченка на Чернечій горі (з фондової колекції музею).

Музей «Літературна Канівщина»

«Письменники Канівщини – жертви сталінських репресій» – представлено творчість уродженців Канева – Григорія Варавви та Юхима Лойцкера.

«Художники – ілюстратори української книги» мистецькі твори художників Андрія Баб’юка, Анатолія Горового та ін.

 

22 травня

7.00 – піший перехід від Успенського собору меморіальним Останнім шляхом Кобзаря.

8.00 – панахида по Тарасові Шевченку в Успенському соборі.

8.00 – молебень у козацькій церкві Покрови Пресвятої Богородиці (західне підніжжя Тарасової гори).

9.00-10.00 – урочиста хода дорогою вздовж Дніпра до Тарасової гори.

9.40-9.45 – покладання квітів до пам`ятника Івану Підкові.

10.00-10.10 – сходження учасників урочистостей на Тарасову гору.

10.10-11.00 – літія та урочиста церемонія покладання квітів на могилу Тараса Шевченка і до пам’ятного знаку Олексі Гірнику.

11.10-11.50 – освячення дзвіниці церкви Покрови Пресвятої Богородиці. 

12.00 – творча зустріч з родиною художника Віктора Клименка мистецтвознавцем, дружиною Ніною Михайлівною та донькою Оксаною.

На шляху до Шевченківського меморіалу гості зможуть ознайомитися з виставками виробів майстрів народного мистецтва України та області (підніжжя Тарасової гори).

Share |

Оцінка користувачів

Оцінити статтю


Останні статті

Події на Тарасовій горі

Додано: 21.05.2018, 16:22

Шевченківський травень на Тарасовій Горі

Додано: 14.05.2018, 17:48

Виконуючи волю Тараса Шевченка, 22 травня 1861 року українська громада поховала його на Чернечій горі Далі ...

Душа і совість «Зорянки»

Додано: 29.04.2018, 08:37

26 квітня у науково-дослідному відділі «Літературна Канівщина» відбулася творча зустріч з Тамарою Іванівною Яковенко Далі ...
При використанні матеріалів сайту, наявність гіперпосилання обов`язкова