Відходять у вічність добрі друзі Тарасової гори

На 69-му році перервалося життя великого шанувальника української Святині  Анатолія Михайловича Ящука, колекціонера з Києва.

Влітку 2008 року на Тарасову гору завітало подружжя Ящуків з Києва – Анатолій Михайлович та Ольга Олегівна. Вони передали в дарунок музеєві Тараса Шевченка серію ліногравюр «Шевченківський заповідник у Каневі» Іларіона Плещинського, відомого українського графіка, професора Київського художнього інституту. Роботи були виконані митцем у 40-роках ХХ ст.  Репродукції віддруковано плотерним способом. Тоді ж була передана до музейного зібрання ікона «Святий Миколай», виконана темперою на дереві, датована серединою ХІХ ст., що побутувала на батьківщині Тараса Шевченка в селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородський р-н Черкаської області). Обмінявшись телефонними номерами, ми чекали відкриття музею (йшов ремонт), щоб організувати мистецьку виставку. У 2011 році відбулася пам’ятна зустріч із колекціонером біля Лаврської дзвіниці на території Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври.  А в березні 2012 року у новозбудованому виставковому залі музею на Тарасовій горі відкрилася виставка «Український іконопис на полотні ХVІІІ ст. – поч. ХХ ст. з приватної колекції родини Ящуків (м. Київ)».

Книга вражень зарясніла схвальними відгуками гостей Шевченкового храму, як його часто називав Анатолій Михайлович. І він не один так вважав. Читаємо:

«Ніби знаходишся в храмі. В кожного відвідувача є змога доторкнутись до вічного…» ( художник Леонід Гопанчук).

«Від цих ікон віє святістю, ще тих часів, коли християни любили один одного – і це було будівничим матеріалом. Любімо ближнього, українці, і зміцніємо нацією, збудуємось державою» (письменниця Марія Влад).

«Дякувати богові, що є люди, які цінують духовність, зберігають пам’ять про минуле і мають бажання дарувати людям свої скарби, які, в свою чергу, відроджують духовність, гармонію буття і роблять нас чистішими в бурхливому вирі сьогодення. Актори Черкаського академічного обласного музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка. Наталія Вігран, Ірина Кіндик, Тетяна Гребень». 

«Дякуємо за прекрасну виставку, яка дала можливість ще раз переглянути наші відносини з Творцем, нагадала про ті події, що відбувалися 2000 років тому: народження Сина Божого – Спасителя нашого Ісуса Христа, який прийшов на землю, щоб кожен, хто вірить в Нього – не загинув, а мав життя вічне! (Іоанна 3:16)».

Родина Ящуків подарувала музею ікону «Христос Вседержитель» (Чернігівщина. Кін. ХІХ ст. — поч. ХХ ст.), що експонувалася на виставці.

Після виставки у музеї Анатолій Михайлович став добрим приятелем і мудрим порадником для співробітників Шевченківського національного заповідника. Він ще не один раз приїздив до Канева і щоразу з подарунками. До нової експозиції передав надзвичайно цінний предмет музейного значення — «Генеральна карта Азіатської Росії: Сибір та середньо-азіатські володіння» середини ХІХ ст., що має відношення до життя Тараса Шевченка часу його участі як художника в Аральській описовій експедиції 1848—1849 рр.

Сьогодні ця карта і ікона «Святий Миколай» знайшли своє місце в музейній експозиції.

З нагоди 75-річчя відкриття музею на Тарасовій горі Анатолій Михайлович подарував ліву та праву стулки царських врат центральної іконостасної частини з іконами «Свята Марія» та «Святий священномученик Власій» (ХVІІІ ст.). Він мріяв, щоб цей дарунок був розміщений у козацькій церкві Покрови Пресвятої Богородиці, відтвореній на території Заповідника у 2014 році. При зустрічах, чи у телефонних розмовах він завжди цікавився музейним життям, радів досягненням колективу, допомагав мудрими порадами. Останній раз колекціонер відвідав Канів і Тарасову гору 18 червня 2017 року, прийнявши наше запрошення взяти участь у відкритті філателістичної виставки «Тарас Шевченко – сторінки життя Великого Патріота», яку подарував Заповіднику наш земляк Георгій Георгіадіс (м. Лімасол, Республіка Кіпр). Багато спільних проектів планував колектив провести із Анатолієм Михайловичем, але тяжка недуга перешкодила їх здійсненню.

І ось днями трагічна звістка дісталася Тарасової гори: після тривалої хвороби Анатолій Михайлович Ящук закінчив свій земний шлях. Сумуємо разом із родиною Ящуків. Висловлюємо співчуття близьким та друзям доброї людини.

Вічна і світла пам'ять про цього щирого, мудрого, щедрого українця житиме серед нас!

Колектив Шевченківського національного

заповідника