|
На могилі Тараса Шевченка
Книги Володимира Мельниченка
Книги Володимира Мельниченка
Топографічна карта 1859 року
Екскурсія в музеї
|
До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка
18 липня 2014 року Тарасову гору відвідав дорогий гість і давній друг музею Тараса Шевченка — Володимир Юхимович Мельниченко – доктор історичних наук, член-кореспондент АПН України, заслужений діяч науки України, член Національної спілки письменників України і Спілки письменників Росії, лауреат Шевченківської премії. З 2001 року він успішно очолює Національний культурний центр України в Москві.
Першочергово Володимир Мельниченко поклав корзину квітів на могилу Тараса Шевченка разом із працівниками заповідника: генеральним директором В.І. Туліним, заступником з наукової роботи С.А. Брижицькою, завідувачем сектора книги І.М. Батеровською.
Володимир Юхимович, наш земляк, є автором 60-ти книг із історичної, політичної, мистецтвознавчої та шевченкознавчої проблематики. Дослідник винайшов особливий підхід у масштабному висвітленні портретів Шевченкових друзів, розкрив через їхній життєвий і творчий шлях дивовижний духовний космос українського генія.
Винятковість його наукових праць полягає у авторському методологічному підході: енциклопедичні терміни вперше з’ясовуються в контексті перебування в Москві Гоголя, Шевченка, Грушевського. Тобто, ці книги написані як енциклопедії-хроноскопи.
На жаль, не зміг Володимир Юхимович і його колеги відсвяткувати з нам 75-ти річний ювілей заповідника 18 червня 2014 року, але приїхав рівно через місяць потому, і то не з пустими руками. Він подарував заповіднику свої авторські книги, з дарчими написами, про перебування Тараса Шевченка, Миколи Гоголя, Михайла Грушевського в Москві та топографічну карту «Тарас Шевченко в Москві», яку також сам підготував. Ось як пише у поясненні до карти її укладач: «На рідкісній карті Москви, знятій у 1859 році, тобто в шевченківські часи, вперше позначено цифрами місцевості, місця, будинки, споруди Москви, які Тараса Шевченко відвідав чи оглянув у 1844-1845 і 1858 роках. Стосовно лютого 1844 та березня-квітня 1845 років, коли поет недовго перебував у Москві, в його листах і щоденнику знаходимо лише короткі згадки про деякі з них: 1. Красна площа; 2. Храм Василя Блаженного; 3. Гостинний двір; 4. Вулиця Новинський вал (у Шевченка – «під Новинським»); 5. Трубна площа (у Шевченка — «Труба»); 6. Козиха – район міста в Арбатській дільниці; 7. Сухарєва вежа… Домовина з прахом Шевченка була встановлена в храмі Тихона Амафунтського на Арбатській площі (храм знесено в 1933 році)». Оскільки у нашій колекції бракує географічних карт, то ця карта може стати значним доповненням до експозиції музею.
Після ознайомлення з експозицією музею Т. Г. Шевченка В. Ю. Мельниченко залишив запис у Книзі вражень: «Яке щастя приїхати до Шевченка з Москви! У ній в Національному культурному центрі України є Шевченкова зала, в якій ведеться робота, суголосна з Вашою. Доземний уклін Вам за працю й на славу нашої преславної України! Хочу нагадати, що в Москві Тарас Григорович написав один-єдиний вірш. Але то був «Чигрине, Чигрине…»! генеральний директор Національного культурного центру України в Москві В. Мельниченко. 18.07. 2014 р.».
Нагадаю, що часопис заповідника «Чернеча гора» (№1(28)) 2011 року вже повідомляв про подаровані книги М.Ю. Мельниченком Канівському музею Тараса Шевченка під час проведення в Москві на Арбаті 22 березня 2011 року спільного проекту «Тарас Шевченко», присвяченого 197-й річниці від дня народження Кобзаря. Загалом музей отримав від Володимира Юхимовича до фондової колекції і до наукової бібліотеки більше 30-ти книг. Така повага і доброчинність вченого до імені Тараса Шевченка свідчить про високе розуміння ним своєї місії українського подвижника на теренах зарубіжжя і свого призначення у цьому земному житті: нести правду людям про Україну і українців!
|
